Проаналізовано українську маніфестографію 1920-х рр. на базі теорії літературного поля П. Бурдьє та критичного дискурс-аналізу Н. Феркло. Наведено аргументи, які свідчать про легітимізацію в маніфестах 1920-х рр. права влади на визначення розвитку літературного процесу, здебільшого через прийняття засад дискурс-будови радянської політики.
Шифр НБУВ: Ж69212Пошук видання у каталогах НБУВДодаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"