У здійсненні первинної профілактики порушень зору у школярів важливу роль відіграє оцінка ризику виникнення даної патології. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість існуючої системи динамічного спостереження за станом офтальмологічного здоров'я школярів, що потребує покращання надання офтальмологічної допомоги дітям. Мета дослідження - провести комплексну оцінку стану офтальмологічного здоров'я школярів м. Києва та розробити методику індивідуального прогнозування розвитку порушень зору у дітей шкільного віку. Проведене ретроспективне епідеміологічне дослідження типу "випадок - контроль", яке охопило 482 учні загальноосвітніх шкіл м. Києв у віці 10 - 12 років. До основної групи віднесено 183 дітей з набутою у шкільному віці міопією (H52.1) та спазмом акомодації (H52.5), до контрольної - 299 без патології органа зору. Оцінка ризику виникнення порушень зору у школярів здійснена за показниками співвідношення шансів (OR - Оdds ratio) та їх довірчими інтервалами (CI - confidence interval). За результатами спеціально проведеного офтальмологічного обстеження 405-ти школярів м. Києва встановлено, що більше ніж у третини (<$E36,5~symbol C~2,4> %) учнів виявлена офтальмологічна патологія, яка призводить до порушення зору. Найчастіше в учнів діагностувалась міопія слабкого (<$E15,3~symbol C~1,8> %) та середнього (<$E5,4~symbol C~1,1> %) ступеня, а також спазм акомодації (<$E9,4~symbol C~1,4> %). Частота виявлення офтальмологічної патології зростає прямо пропорційно до віку дітей від <$E7,8~symbol C~2,1> % серед першокласників до <$E63,6~symbol C~4,8> % серед випускників шкіл (у 8 разів). Така динаміка обумовлена ростом частоти спазму акомодації та міопії слабкого ступеня. Результати дослідження побудовані на підставі "послідовного аналізу Вальда" оціночно-прогностичної таблиці для визначення індивідуального ризику виникнення патології органа зору у школярів. На підставі співставлення суми прогностичних коефіцієнтів (розрахованої за вказаною таблицею) з пороговими значеннями визначається група динамічного спостереження. Висновки: розроблена методика дозволяє здійснювати скринінг на рівні первинної ланки системи охорони здоров'я, формувати групи профілактики, диференціювати обсяги офтальмологічної допомоги та виступає інструментом удосконалення системи охорони зору школярів.

• Орлова Наталія Михайлівна (медичні науки)
• Орлова Наталія Миколаївна (медичні науки)
• Костецька Анна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"