Мета роботи - підвищення мотивації до лікування пацієнтів з прогнатичним дистальним прикусом і ротовим типом дихання, спрямовану на нормалізацію функцій м'язів щелепно-лицьової області. У дослідженні брали участь 30 дітей віком від 8-ми до 10-ти років з постійним прикусом (18 дітей - основна група, 12 - група порівняння). В основній групі призначалися вправи за допомогою запропонованого пристрою для усунення міофункціональних порушень, у групі порівняння - традиційні вправи для тих же м'язів. Через 4 міс позитивний результат спостерігався у 17-ти пацієнтів першої групи, що склало 94,44 %, і у 6-ти пацієнтів другої групи, що становить 50 % (p >> 0,60 за критерієм <$Echi sup 2>). Лікування дистального прикусу знімними і функціональними апаратами у пацієнтів першої групи в середньому склало 12,4 міс, а у пацієнтів другої групи термін лікування був довший - 14,6 міс. Висновки: використання пристрою для усунення міофункціоних порушень підвищує мотивацію пацієнтів до виконання локальних фізичних вправ для м'язів язика і кругового м'яза рота. В результаті чого підвищується ефективність лікування пацієнтів з прогнатичним дистальним прикусом і ротовим типом дихання і суттєво скорочується термін ортодонтичного лікування.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"