Встановлено закономірності формування термодифузійних оксидованих шарів на поверхні ніобій-титанового сплаву типу ВН для підвищення його зносостійкості. Проаналізовано вплив температури експозиції сплаву ВН-10 у повітрі на його структуру, фізико-механічні та трибологічні властивості. Встановлено, що з підвищенням температури хіміко-термічної обробки від 300 до 900 °С товщина оксидованого шару зростає від 30 до 70 мкм, а його максимальна мікротвердість збільшується від 4,2 до 7 ГПа внаслідок поетапного формування дисперсних фаз оксидів NbO, NbO₂, Nb_xTi_yAl_zO_k, TiNb₂O₇, Ti_0,4Al_0,3Nb_0,3O₂, які армують поверхневий шар сплаву. Вперше запропоновано спосіб поверхневого зміцнення таких ніобієтитанових сплавів, який полягає у їх комбінованій хіміко-термічній обробці із формуванням поверхневого насиченого киснем композиційного шару, що складається з включень складних оксидів типу рутилу Ti(Nb, Аl, V)О₂ у матриці. При цьому формується газонасичений шар з вмістом оксидних включень 40 - 50 об. %, який забезпечує підвищення зносостійкості сплаву приблизно в 5 разів. Вперше виявлено, що композиційний оксидний шар захищає поверхню сплаву від зношування за присутності водню. Як після електролітичного наводнювання, так і в газоподібному водні коефіцієнт тертя оксидованого сплаву знижується у 2,5 - 4 рази. Описано механізм зношування оксидованого шару за водневого впливу та встановлено, що поверхня тертя характеризується почерговою зміною крихкого руйнування оксидних включень і пластичної деформації матриці.

• Рацька Надія Богданівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"