Вперше на основі писемних, етнографічних, фольклорних і керамологічних джерел досліджено роль і функції глиняних виробів у в'ятській Свистоплясці та краківській Ренкавці. Критично проаналізовано історіографію цих слов'янських обрядових комплексів, її напрями та тенденції. Встановлено етнічні та локальні особливості самих свят. Простежено їх послідовний шлях від язичницьких урочистостей до християнського святкового дня, веселої міської забави, дитячого свята, відродженого нині як символ зв'язку етносу зі своїми предками, спадкоємності поколінь. Запропоновано пояснення цих обрядових комплексів як святкувань на честь предків і бога грому Перуна. Виявлено відповідність дійства основному міфові слов'янської міфології та показано вплив дохристиянських вірувань на традиційні ремесла, що простежується й на українському матеріалі. Удосконалено уявлення щодо історичного підгрунтя календарних обрядових комплексів, а також знання щодо еволюції, яку від культового предмету, традиційного календарного символу до іграшки, дитячої забавки, а потім до сувеніру й авторського мистецького виробу, пройшла в слов'янських етносів, у тому числі українців, глиняна пластика, ставши втіленням народного мистецтва взагалі й ознакою етнічності. Одержали подальший розвиток уявлення щодо факторів, яки вплинули на статус глиняних виробів, а також дані щодо системи традиційних образів іграшки, їх символізм і паралелі в українців та інших слов'янських етносів.

• Рахно Костянтин Юрійович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"