Дані епідеміологічних досліджень свідчать, що післяаварійний період ознаменувався ростом захворювань системи кровообігу (СК). Основне підвищення спостерігається у періоді 12 - 22 років після аварії. Значні зміни відбулися у структурі захворювань на ХСК. На першому етапі (перші 5 років) перше місце у структурі ХСК посідала гіпертонічна хвороба, друге місце - ішемічна хвороба серця, третє - цереброваскулярні хвороби. На етапі 17 - 22-х років після аварії картина змінилася: перше місце посідає ішемічна хвороба серця, а гіпертонічна хвороба виходить на друге місце. Цереброваскулярні хвороби стійко утримують третю позицію. Зі збільшенням періоду спостереження рівень захворюваності на цереброваскулярні хвороби у структурі ХСК зростає з 6,5 % у 1988 - 1992 рр. до 15,8 % у 2009 - 2010 рр. незважаючи на зниження у 2003 - 2008 рр. Зростання рівня захворюваності на ХСК встановлено і у чоловіків, і у жінок, але рівень захворювань чоловіків значно перевищує аналогічні показники у жінок. У чоловіків показники сягали максимальних величин на етапі 2003 - 2008 рр. У наступні роки спостерігається значне зниження показника (достовірне зниження у 2009 - 2010 рр. порівняно з періодами 1988 - 1992 рр. і 2003 - 2008 рр.). У жінок підвищення захворюваності відзначалося до 2003 р. з максимальним рівнем у 1998 - 2002 рр. та подальшим достовірно підтвердженим зниженням. Через 22 - 24 роки після аварії встановлено явну тенденцію до зниження захворюваності у досліджуваного контингенту, що пов'язане, з одного боку, з реалізацією цих хвороб, а з іншого боку - зі значним зростанням смертності частини досліджуваної когорти. Для вирішення питань можливої залежності зростання рівня ХСК у дорослого евакуйованого населення у післяаварійному періоді через дію радіаційного й окремих нерадіаційних факторів на сучасному етапі проводиться аналіз рівня захворюваності СК залежно від дози - опромінення щитоподібної залози (дані ДРУ) і зовнішнього радіаційного опромінення та окремих факторів нерадіаційного характеру (за даними клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ).

Данные эпидемиологических исследований свидетельствуют, что послеаварийный период ознаменовался ростом заболеваний системы кровообращения (СК). Основное увеличение отмечается спустя 12 - 22-х лет после аварии. Значительные изменения произошли в структуре заболеваемости СК. На первом этапе (первые 5 лет) первое место в структуре занимала гипертоническая болезнь (ГБ), второе место - ишемическая болезнь сердца (ИБС), третье - цереброваскулярные заболевания (ЦВЗ). Спустя 17 - 22-х лет после аварии картина изменилась: первое место занимает ИБС, а ГБ выходит на второе место. ЦВЗ стойко удерживают третью позицию. С увеличением периода наблюдения уровень заболеваемости ЦВЗ в структуре заболеваемости СК возрос с 6,5 % в 1988 - 1992 гг. до 15,8 % в 2009 - 2010 гг., несмотря на снижение относительно 2003 - 2008 гг. Рост уровня заболеваемости СК отмечен как у мужчин, так и у женщин, однако уровень заболеваемости у мужчин значительно превышает аналогичные показатели у женщин. У мужчин показатели достигли максимальных величин на этапе 2003 - 2008 гг. В последующие годы наблюдается значительное снижение показателя (достоверное снижение в 2009 - 2010 гг. по сравнению с периодами 1988 - 1992 гг. и 2003 - 2008 гг.). У женщин рост заболеваемости наблюдался до 2003 г. с максимальным уровнем в 1988 - 2002 гг. и дальнейшим достоверно подтвержденным снижением показателей. Через 22 - 24 года установлена явная тенденция к снижению заболеваемости у исследуемого контингента, что связано, с одной стороны, с реализацией этих заболеваний, а с другой стороны, со значительным увеличением смертности среди отдельных категорий пострадавших. Для решения вопроса возможной зависимости роста заболеваемости СК у взрослого эвакуированного населения в послеаварийном периоде от действия радиационного и отдельных нерадиационных факторов в настоящее время проводится анализ уровня заболеваемости СК в зависимости от дозы облучения щитовидной железы (данные ГРУ) и внешнего радиационного облучения и отдельных факторов нерадиационного характера (по данным клинико-эпидемиологического реестра).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Капустинська Ольга Андріївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"