Рефлексія практик сучасного суспільства та дослідження теоретичної основи концепції сталого розвитку надає можливість розкрити проблеми поставання гідної людини в гідному суспільстві, обгрунтувати кризу "кризового способу життя" людини як суб'єкта процесу історіотворення за умов сьогодення. Генезис категорії "розвиток" і розгляд історичного прогресу як процесу перетворення людини із засобу суспільного розвитку в його самоціль; окреслення основних цінностей гуманістично орієнтованого суспільства та визначення проблем гуманізації суспільного життя на теоретико-методологічній основі творчого підходу надає можливість визначити засадничі принципи, механізми та засоби стимулювання цивілізаційного вибору напряму поставання людини в координатах "істини - добра - краси - корисності", тобто творчості як "корисного здійснення блага через істину у красі" у всезагальній формі. Революційна зміна самого способу відношення людини до себе, діалог, співробітництво як основа суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин, поліфонія суб'єктно-суб'єктних взаємовідносин в царині "живого спілкування" стають реальними принципами планування, реальної організації економіки, реальними принципами інженерно-технічної думки, організації школи та всіх інших інституцій - реальним принципами продукування загальнолюдської культури, суспільного розвитку та відтворення загалом. Перехід до нового ставлення людини до самої себе зумовлює відповідну ритміку суспільного розвитку, поставання людини та людяного в ній - себто суспільства загалом - творчістю. Це зумовлює подальші напрями наукової розвідки - проблематика та практики розподілу як трансгресії, надлишковості та мережевості.

• Богачев Роман Михайлович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"