Артеріальна гіпертензія (АГ) у спортсмена зумовлює розвиток гіпертрофічної кардіоміопатії, що у третині випадків є причиною раптової смерті молодих атлетів. Професійна діяльність футбольних арбітрів пов'язана зі значними фізичними навантаженнями та потребує від їх організму оптимального функціонального стану та регулярних тренувань. Мета роботи - визначення поширення АГ та ступеня ризику її розвитку серед футбольних арбітрів високої кваліфікації. У дослідженні прийняли участь 176 осіб, серед яких було 72 арбітрів та 104 асистенти арбітра віком від 22-х до 44-х років. Нормальний артеріальний тиск був визначений у 79,17 % арбітрів та 71,15 % асистентів. Два (1,92 %) асистенти мали артеріальну гіпотензію. Один арбітр 1,39 %) мав АГ 2-го ступеня, 5 (6,94 %) арбітрів та 12 (11,54 %) асистентів - АГ 1-го степеня. Високий нормальний АТ визначався у 9-ти (12,50 %) арбітрів і 16-ти (15,39 %) асистентів. Частота серцевих скорочень достовірно більша у асистентів ніж у арбітрів, також у них частіше зустрічаються випадки підвищеного АТ та надлишкової ваги тіла. Середнє значення ступеня ризику розвитку АГ у арбітрів складає 11,07 +- 1,00 балів, а у асистентів 10,30 +- 0,67; (p >> 0,05). Ступінь ризику достовірно вищий у групі з підвищеним АТ (16,27 +- 1,15) у порівнянні з групою, що має нормальний АТ (8,43 +- 0,46). Визначення АТ є обов'язковим методом обстеження у футбольних арбітрів до початку і у процесі їх професійної діяльності. Результати дослідження вказують на необхідність корекції способу життя у арбітрів високої кваліфікації.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Терещенко Тетяна Олександрівна (технічні науки)
• Терещенко Тетяна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"