Дослідження зосереджено на міграції українських громадян до Європейського Союзу у пошуку роботи. Розглянуто унікальні характеристики українських мігрантів і реакцію Європейського Союзу на іммігрантів. Європейська міграційна політика є ефективною, але вона не є достатньою в частині роботи з трудовими мігрантами вцілому і з українськими трудовими іммігрантами. Основною проблемою є нерозуміння ключових особливостей іммігрантів. Cтверджено, що замість політики на державному рівні, більше уваги необхідно приділяти самим мігрантам. Коли уряди європейських країн почнуть розуміти ключові характеристики і мотивації іммігрантів, вони зможуть взаємодіяти з ними більш ефективно. Діаспора тоді може стати інструментом політики. Українські мігранти тримаються разом і підтримують один одного в чужій країні, крім того, саме діаспора є основним каналом передачі достовірної інформації, а не інші відкриті джерела. Шляхом створення регульованих відносин між урядами європейських країн та українською діаспорою буде досягнуто два важливих результати: по-перше, уряд матиме краще знання про те, що мігранти роблять, коли вони знаходяться вже в країні, по-друге, мігранти можуть одержати доступ до більшого обсягу життєво необхідної інформації (про основні аспекти відповідного законодавства, про доступну допомогу, про ринки праці або житла тощо). З лібералізацією візового режиму між Європейським Союзом та Україною переосмислення міграційної політики ЄС є необхідним.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"