Розглянуто проблеми тлумачення людини крізь призму філософії символічних форм Е. Касірера та розкриттю евристичності такого підходу в контексті сучасних цивілізаційних процесів, що ведуть до втрати значущості базових людських характеристик - цілісності, духовності. Філософія символічних форм Е. Касірера тлумачиться як своєрідна "морфологія" духу. Е. Касірер розглядає свій спосіб дослідження як феноменологічний (в гегелівському тлумаченні), намагаючись осягнути розвиток форм культури і взагалі духовного не "ззовні", а "зсередини", виходячи із символізації як фундаментальної потреби людини, тому будь-яка людська діяльність має символічний характер, а будь-який свідомий досвід є досвід, що осягається символічно. З точки зору мислителя, зрозуміти культуру означає зрозуміти сутність людини, а філософія символічних форм стає філософією людини. Філософія символічних форм як філософська антропологія прагне виявити ідею людини і подолати розпорошеність наук про людину, і як теорія творення культурних світів, за допомогою символічних конструктів вирішує визначальну проблему в дусі кантівської візії - як можлива культура взагалі. I, що важливо за сучасних цивілізаційних процесах з їх "натуралізацією" та "знеособленням" людини, висуває на перше місце проблему збереження людської особистості (людяності).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"