Розглянуто філософський аналіз сучасного становища гуманітаристики та проблему визначення соціальної ролі гуманітарного пізнання. Звернуто увагу на своєрідну "політику" гуманітаристики. Зауважено, що політичне значення гуманітаристики полягає передусім у сприянні творенню публічного простору. Вона дозволяє людині розвивати здібності, які потрібні для того, аби бути публічним дієвцем. Стверджено, що "політика" гуманітаристики специфічна, оскільки випливає із суті та особливостей гуманітарного пізнання. Маємо справу не із об'єктивністю, що спрямована на пояснення світу як закритої системи, в якій діють відсторонені від людини сили, але із відкритою системою взаємодії суб'єктивностей. Ця інтерсуб'єктивна взаємодія здатна своїм впливом структурувати та реконфігурувати соціальне і політичне поле. Зауважено, що конкретизація публічного значення гуманітаристики може бути виражена репрезентаціями окремих її політик. Виділено такі політики гуманітаристики: політика ідеалу; політика значення і смислу; політика чуттєвості, політика (ре-)конфігурації дискурсу, політика респонзивності, політика уяви і політика пам'яті. Зазначено, що ці політики не є відособленими одна від одної. Вони взаємно перетинаються, творячи горизонт можливостей впливу на публічну сферу.

• Шевчук Дмитро Михайлович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"