Мета роботи - покращити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами (ТКК). Вивчено результати діагностики та лікування 98-ми пацієнтів з ТКК, які перебували в хірургічному і проктологічному стаціонарах КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня" у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. Серед них було 62 (65,2 %) чоловіки і 36 (34,8 %) жінок віком від 16-ти до 76-ти років (середній вік - (45,3 +- 1,3) року). Обстеження проведено із застосуванням капсульної системи ОМОМ та ентероскопа Pentax VSB-2990i. Розподіл пацієнтів на три клінічні групи здійснено згідно з удосконаленими алгоритмами діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі. До першої групи залучено 22 хворих з клінічними ознаками кровотечі, що триває, до другої - 29 хворих з вираженими ознаками анемії, але без наявних клініко-лабораторних ознак кровотечі, що триває, до тетьої - 47 хворих із встановленим (за анамнестичними та об'єктивними ознаками) фактом перенесеної кровотечі у просвіт шлунково-кишкового тракту з помірними або середнього ступеня тяжкості клінічними виявами постгеморагічної анемії. Причиною ТКК у 33,67 % випадків були ерозії тонкої кишки, у 24,49 % - виразки, у 24,49 % - судинна патологія (ангіектазії, варикозне розширення вен тонкої кишки, артеріовенозні мальформації тощо), у 10,2 % - новоутворення тонкої кишки. Найпоширенішою причиною кровотеч у першій групі були виразки (49,9 %), з них 6 випадків унаслідок прийому медикаментів, 4 - виразки запального характеру. На другому місці за частотою були судинні зміни - 6 (27,2 %). Найменшу частку становили ерозії - 5 (22,7 %). Новоутворень у цій групі не виявлено. У другій групі найпоширенішою причиною кровотеч були ерозії (31,03 %), на другому місці за частотою - судинна патологія (27,6 %), на третьому - новоутворення (20,7 %). На відміну від першої групи виразки виявлено лише у 13,8 % пацієнтів. У третій групі провідною причиною кровотечі були ерозії (40,4 %). Частота виразок та судинної патології була майже однаковою - 19,1 та 21,3 % відповідно. Новоутворення у цій групі були найменш частою причиною кровотечі. На підставі виявлених даних обгрунтовано диференційований підхід до лікувальної тактики. Висновки: відеокапсульна ентероскопія надає змогу з високою точністю визначити джерело та причину кровотечі в тонкій кишці, оцінити її інтенсивність. Застосування двобалонної ентероскопії сприяло не лише ефективній малоінвазивній зупинці ТКК, а й діагностиці та видаленню новоутворень.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фелештинський Ярослав Петрович (медичні науки)
• Йосипенко Михайло Олексійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"