Мета дослідження - порівняльна біомеханічна оцінка результатів резекційного артродезу (РА) за модифікованою та стандартною методиками у пацієнтів із наслідками ушкоджень надп'ятково-гомілкового суглоба. Проведено аналіз результатів лікування 164-х пацієнтів віком від 46-ти до 72-х років. В основній групі, що налічувала 86 пацієнтів, було застосовано модифіковану методику РА, в групі порівняння (78 пацієнтів) застосовували стандартну методику РА. Модифікована методика передбачала резекцію нижньої третини малогомілкової кістки та медіальної кісточки, резекцію суглобових кінців із встановленням стопи відносно осі великогомілкової кістки під кутом <$E90 symbol Р> у сагітальній площині, <$E0~-~5 symbol Р> вальгуса, <$E5 symbol Р> зовнішньої ротації та зміщення стопи дозаду на 10 - 15 % сагітального розміру блоку таранної кістки. У разі традиційного виконання РА стопу встановлювали під кутом <$E95~-~100 symbol Р> до осі гомілки у сагітальній площині, а в інших площинах дотримувалися нейтрального положення. Біомеханічну оцінку результатів лікування проводили за допомогою таких методів: плантографії, плантодинамометрії та визначення опорних реакцій на біомеханічній платформі. Середній термін оцінки результатів становив 2,3 +- 1,3 року. За результатами біомеханічних досліджень в основній групі пацієнтів встановлено, що середній показник площі опори стопи дорівнював 45,4 +- 0,81 %, з формуванням урівноважених пікових навантажень, що наближалися до фізіологічних. У групі порівняння зафіксовано перевантаження заднього відділу стопи, а середній показник площі опори становив 32,1 +- 0,87 %. Дослідження опорних реакцій у пацієнтів основної групи у порівнянні з групою контролю показало зменшення загального часу опори на 15,4 % зі збільшенням часу перекату через п'яту, що становив у середньому 26,5 +- 0,61 % у порівнянні з 22,6 +- 0,8 %, зменшення часу перекату через передній відділ - до 24,2 +- 1,3 % у порівнянні з 31,2 +- 0,4 % та помірного підвищення часу міжпоштовхового періоду - до 49,3 +- 0,8 % проти 46,2 +- 0,75 % (p << 0,01). Зменшення імпульсу сили вертикальної складової опорних реакцій в основній групі до 3614,0 +- 4,1 у порівнянні з групою контролю - 3983,0 +- 7,4 (p << 0,01) свідчить про зменшення енергоємності ходьби у разі застосування модифікованої методики РА. Висновок: у разі застосування модифікованої методики РА надп'ятково-гомілкового суглоба покращується розподіл навантаження на стопу під час ходьби, оптимізуються часові характеристики опорних реакцій та зменшується енергоємність ходьби на фоні анкілозу даного суглоба.

• Омельченко Тарас Миколайович (медичні науки)
• Лябах Андрій Петрович (медичні науки)
• Бур'янов Олександр Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"