На сьогодні переломи проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) залишаються важливою медико-соціальною проблемою. Продовжується вивчення факторів ризику, оскільки доведено, що їх вплив суттєво відрізняється в різних популяціях. Мета дослідження - оцінка факторів ризику в осіб старших вікових груп з переломами ПВСК. Обстежено 122 особи віком 50 років і старше (88 жінок та 34 чоловіки з внутрішньо- та позасуглобовими переломами ПВСК). Оцінку факторів ризику остеопорозу та переломів проводили за допомогою анкетування (українська версія опитувальника FRAX, доповнена авторами). У 79,4 % чоловіків і 73,9 % обстежених жінок встановлено клінічно діагностовані переломи в минулому. Найбільш часто у жінок було зареєстровано переломи кісток передпліччя (39,4 %), тіл хребців (25,8 %) і плечової кістки (12,1 %), у чоловіків - переломи плечової кістки та кісток гомілки (25 %), кісток передпліччя та переломи тіл хребців (17,9 %). Термін від попереднього перелому у 80,3 % обстежених жінок і 78,6 % чоловіків становив більше 5-ти років. У 52,3 % жінок і 50 % у чоловіків з переломами ПВСК підтверджено сімейний анамнез перелому стегнової кістки в близьких родичів (матері або батька). У 79,4 % чоловіків і 71,6 % обстежених жінок встановлено наявність переломів іншої локалізації у близьких родичів. До перелому ПВСК 85,3 % чоловіків і 52,1 % жінок мали показники 10-річної ймовірності перелому стегнової кістки (FRAX) 3 і більше, що свідчить про необхідність їх оцінки для своєчасного лікування остеопорозу. Висновки: вищезазначене слід враховувати для планування профілактичних заходів щодо остеопорозу та його ускладнень в осіб старших вікових груп.

• Григор'єва Наталія Вікторівна (медичні науки)
• Зубач Остап Богданович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"