Доведено, що в релігії через визнання й своєрідне витлумачення іншої реальності (якою вона є реальною для послідовників того чи іншого віровизнання) - Бог, Абсолют, Вищі Сили, перевтілення та ін. - світ постає прийнятним, а соціальне життя - виправданим. У такій якості релігія - один зі способів упорядкування суспільного життя. Обгрунтовано думку, що релігія як соціальний інститут є сукупністю своєрідних норм і цінностей, у яких утілено значущість певних зразків поведінки як для окремого індивіда, так і для суспільної системи, а отже, його вимоги є важливими, суттєвими для абсолютної більшості представників взаємодії певної суспільної системи. Оскільки релігійні символи належать до макрорівня соціального життя, то Інститут релігії "працює" на соцієтальному рівні й "відповідає" за ті цінності та ритуали, за допомогою яких у суспільстві підтримуються солідарність і згода. Оскільки функціонування релігії, як і інших соціальних інститутів, пов'язане з цінностями, нормами, ритуалами, символами тощо, то вона має культурний зміст.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кондратик Леонід Йосипович (1960–) (філософські науки)
• Кондратик Лідія Михайлівна (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"