Встановлено основні клініко-фенотипові прояви у дітей з різним ступенем контролю над бронхіальною астмою. На основі комплексного аналізу основних медико-соціальних, спадкових, імуногенетичних, середовищних факторів ризику розроблено математичну модель та алгоритм прогнозування ризику розвитку та тяжкості перебігу недуги. Дослідження проведено у три етапи. На першому етапі здійснено клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження 230-ти дітей, хворих на бронхіальну астму, віком 6 - 18 років, що знаходились на стаціонарному лікуванні у період загострення захворювання. На другому етапі вивчено ефективність різних варіантів лікування дітей з бронхіальною астмою, у яких протокольне лікування доповнювали біоелементним комплексом, препаратом імуномодулювальної дії та комплексом дихальної гімнастики. На третьому етапі дослідження обстежено 1 100 дітей з груп ризику з розвитку бронхіальної астми з різних регіонів Прикарпаття для визначення ступеня ризику з урахуванням результатів математичного прогнозування першого етапу дослідження. Проведено клініко-патогенетичну паралель між ступенем контролю над бронхіальною астмою та змінами імунного, цитокінового статусу, біоелементними порушеннями та дисбалансом системи пероксидації. Розширено наукові поняття про роль генів GSTTI та GSTMl і тЕРХНІ у розвитку бронхіальної астми у дітей та зв'язок алельного поліморфізму генів першої та другої фаз детоксикації ксенобіотиків зі ступенем контролю. Проаналізовано цитогенетичні особливості каріотипу дітей Прикарпаття, хворих на бронхіальну астму. Удосконалено схему терапії бронхіальної астми у дітей з включенням імуномодулювального, біоелементного препаратів та дихальної гімнастики, спрямованої на контроль гіпервентиляції.

• Литвинець Людмила Ярославівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"