Мета роботи - вивчити поведінку елементів ЛС і факторів забезпечення стабільності в ньому за умов дефекту ГПК 5 - 10 - 15 мм у діапазоні рухів <$E5~-~90 symbol Р> з навантаженням 5 кг. Розрахунки напружено-деформованого стану елементів ЛС за допомогою методу скінченних елементів на базі комп'ютерної 3D-моделі Zygote Media Group, Inc. Інтактного ЛС і суглоба з дефектом ГПК 5 - 10 - 15 мм у положеннях 5 та <$E90 symbol Р> згинання. Критеріями оцінки напружено-деформованого стану були напруження за Мізисом, контактні напруження, максимальні деформації та переміщення. У положенні згинання у ЛС <$E5 symbol Р> зростання розміру дефекту ГПК викликає зростання максимальних напружень на ліктьовій кістці на 36,5 % (<$Esigma sub max ~=~8,0> МРа) в субхондральних ділянках суглобової поверхні та в місці кріплення lig. collaterale ulnare (іmax = 8,86 MPa), максимальних деформацій - на 53 % (<$Eepsilon sub max ~=~0,31> мм) на lig. collaterale radiale, загальних переміщень моделі ЛС - на 37 % (<$EDELTA~=~33,36>) за рахунок дистального відділу променевої кістки, загальних переміщень ГПК - у 4 рази (<$EDELTA~=~5,13> мм). У положенні згинання у ЛС <$E90 symbol Р> зростання розміру дефекту ГПК викликає зростання максимальних напружень на lig. collaterale radiale у 4 рази (<$Esigma sub max ~=~57,14> МРа), субхондрально на суглобовій поверхні ліктьової кістки - удвічі (<$Esigma sub max ~=~6,67> МРа) та в місці кріплення lig. collaterale ulnare (<$Esigma sub max ~=~16,02> MPa), субхондрально на суглобовій поверхні плечової кістки в ділянці контакту з ліктьовою кісткою - у 1,5 разу (<$Esigma sub max ~=~7,08> МРа), зменшення максимальних напружень на суглобовому хрящі плечової кістки у 3,6 разу, зростання максимальних деформацій удвічі (<$Eepsilon sub max ~=~0,71> мм) на lig. collaterale ulnare posterior, загальних переміщень проксимального відділу передпліччя - у 14 разів (<$EDELTA~=~58,52> мм), загальних переміщень головки променевої кістки - у 215 разів (<$EDELTA~=~21,53> мм). Висновки: за даними дослідження, видалення ГПК значно порушує нормальну біомеханіку рухів у ЛС, призводить до перерозподілу навантажень та нестабільності в суглобі. Основною структурою, що стабілізує суглоб, є lig. collaterale radiale, що утримує суглоб у стабільному стані в усіх положеннях згинання. Зі збільшенням кута згинання в суглобі збільшуються показники деформацій моделі за її рахунок. Значне збільшення показників напружень у ділянках кріплення lig. collaterale radiale за наявності дефекту ГПК свідчить про її важливу роль як стабілізатора у разі вальгусноєго навантаження. Інтактний ЛС у положенні згинання <$E90 symbol Р> знаходиться за більш стабільних умов, ніж у положенні згинання <$E5 symbol Р>. Збільшення величини дефекту ГПК викликає значне порушення стабільності ЛС у положенні згинання <$E90 symbol Р>. Доцільно уникати видалення фрагментів у разі переломів ГПК та проводити роботу з відновлення стабільності суглоба.

• Лазарев Ігор Альбертович (медичні науки)
• Курінний Ігор Миколайович (медичні науки)
• Страфун Олександр Сергійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"