Проблема контролю післяопераційного болю до цього часу є актуальною, хоча й існують багато різних аналгетичних речовин. За допомогою експериментальної моделі післяопераційного болю за Бренаном у щурів досліджено фізіологічні, біохімічні та молекулярні зміни, що розвиваються у відповідь на больову периферичну стимуляцію після розтину тканини та дії металотіонеїну (МТ). Стійка післяопераційна гіпералгезія супроводжувалася зниженням стійкості до електростимуляції у 2,5 разу протягом перших 3-х діб після операції та залишалася заниженою в 1,5 разу на 6 добу у порівнянні з контрольними щурами. У місці розтину визначено активацію запальної реакції за рахунок збільшення інфільтрованих у місце ураження лейкоцитів та збільшення вмісту прозапальних цитокінів IL-1beta та TNF-alpha. Застосування екзогенного МТ за рахунок ін'єкцій 100 мкг МТ-II (Sigma) на тварину 2 дні до та після операції запобігало розвиткові сильного болю та реакції запалення у перші дні після операції. Зроблено припущення, що МТ у змозі забезпечувати гальмування НМДА-рецепторів за рахунок донації іонів цинку або індукції інших сигнальних шляхів, що знижує розвиток больового синдрому.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ушакова Галина Олександрівна (1963–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"