Мета дослідження - визначення впливу ірбесартану на кардіогемодинаміку та функціональний стан нирок у разі хронічної серцевої недостатності (ХСН) зі збереженою систолічною функцією у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) і фібриляцію передсердь (ФП). Обстежено 31 хворого на ХСН I - III функціонального класу (ФК) згідно з класифікацією Нью-Иоркської асоціації кардіологів (КУНА) зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ >> 45 %, середня - 61,10 [45,20; 88,00] %) віком від 45 до 85 років (середній вік - 68,63 [45,00;85,00] року). Усім хворим проводили ехокардіографічне дослідження серця, тест з 6-хвилинною ходьбою, визначали рівень креатиніну у сироватці крові та обчислювали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою CKD-EPI. Пацієнтам було призначено ірбесартан у дозі 150 мг перорально 1 раз на добу, за недостатнього антигіпертензивного ефекту (АТ >> 140/90 мм рт.ст.) через 1 тиж дозу препарату збільшували до 300 мг на добу. Заключення: лікування ірбесартаном хворих на ХСН зі збереженою систолічною функцією з АГ і ФП сприяло поліпшенню ФК, тесту з 6-хвилинною ходьбою на тлі ефективного контролю артеріального тиску. Препарат мав добру переносимість і безпечність. Погіршення функціонального стану нирок у хворих на ХСН не зумовлювало достовірних змін з боку кардіогемодинаміки. Використання ірбесартану сприяло збільшенню рівня ШКФ з максимально позитивним ефектом у хворих з нирковою недостатністю (ШКФ <$E<<~60~symbol У~30> мл/хв/1,73 м<^>2), у зв'язку з чим ірбесартан може бути препаратом вибору у даної категорії хворих.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Курята Олександр Вікторович (1966–) (медичні науки)
• Митрохіна Ольга Сергіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"