Проаналізовано результати лікування підошовного фасциїту у 53 пацієнтів, основною скаргою яких був підошовний біль, що мав тенденцію до прогресування. В основі захворювання лежать хронічна мікротравматизація та дегенеративні зміни підошовного апоневрозу. Для встановлення діагнозу застосовували клініко-рентгенологічний, ультразвуковий методи дослідження. Відсутня єдина система рекомендацій з лікування підошовного фасциїту. Застосування ін'єкцій глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву підошовного апоневрозу. У всіх випадках застосовано локальну блокаду найболючішої ділянки підошовного апоневрозу 1 мл 1 % розчину лідокаїну під контролем ультразвукової навігації. Ін'єкцію виконували з підошовного доступу, за якого, крім введення анестетика, настає ефект пункційної теноапоневротомії. Рівень болю та його динаміку оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Середній рівень болю до блокади становив (7,9 +- 1,8) см, відразу після блокади - (1,3 +- 0,8) см. Достовірне зниження суб'єктивної оцінки больового синдрому до (2,4 +- 0,7) см (P << 0,05) через 1 міс вказує на достатньо стабільний знеболювальний ефект впродовж місяця від моменту ін'єкції.

• Турчин Олена Андріївна (медичні науки)
• Лябах Андрій Петрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"