Вивчено проблеми гротеску в "малій прозі" Г. фон Додерера. Увагу зосереджено на таких виявах гротескової образності, як гротескові ситуації, карикатурна тілесність. Закцентовано роль персоніфікації як механізму створення гротескової модальності. Зазначено, що в новелах письменника гротескний модус проявляється через гротескові ситуації, які відіграють важливу роль в аспекті сюжетотворення та жанрології. Гротескної модальності досягнено завдяки карикатурній тілесності, персоніфікації, гіперболізації. Важливу роль у розгортанні гротескного модусу відіграє вибір наративних стратегій, зокрема, широке застосування гомодієгетичної оповідної інстанції, яка забезпечує найвигідніші умови для розкриття "усамітненої" "я"-свідомості, оскільки текст відкрито організує особистість "оповідача", "носія мовлення", який відчуває потребу поділитися з читачем своїми враженнями, набутим екзистенційним досвідом й оформлює цей досвід за допомогою гротесково-карикатурних художніх побудов.

• Редчиць Тетяна Вікторівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"