Мета роботи - представити у застосуванні простий графічний метод для визначення ефективності корекції астигматизму, набутого після імплантації торичних інтраокулярних лінз із врахуванням запланованої корекції та залишкового астигматизму. У 19 випадках, у яких було імплантовано ряд торичних ІОЛ, об'єктивну рефрактометрію було виконано через 1 рік після операції. В 14 випадках із 19 післяопераційний залишковий астигматизм виявився <$Esymbol У~0,25~roman {D sub cyl }>. Шляхом геометричних перетворень ефективну корекцію астигматизму було розраховано в кожному з 14 випадків. Запланована перед операцією корекція астигматизму коливалась від 1,50 Dcyl дo -7,50 Dcyl. Залишковий астигматизм через 1 рік після операції не перевищував -1,75 Dcyl, оцінений як комбінація ротаційного відхилення ІОЛ (за годинниковою та проти годинникової стрілки), недокорекції та гіперкорекції. Показник середнього ротаційного відхилення становив <$E1,6~-~7,5 symbol Р>, коливаючись від <$E0 symbol Р> дo <$E44 symbol Р>. Виявлено значущий зв'язок між одержаною ефективною силою циліндра (y1), запланованою силою циліндра (x1) та синусом запланованої осі циліндра (x2): y1 = 0,807x1 + 0,199x2 - 0,372 (F = 25,43, r = 0,907, p << 0,001, n = 14, rpower = 0,899, ppower << 0,001, raxis = -0,011, paxis = 0,97). Висновки: запропонований простий графічний метод виявляє причину неочікуваної залишкової рефракційної похибки після імплантації торичних ІОЛ. У цілому простежується тенденція щодо недокорекції внаслідок недостатності оптичної сили ІОЛ та відхилення ІОЛ по осі. Метод надає змогу катарактальному хірургу швидко виявити причину неочікуваних післяопераційних рефракційних похибок та сприяє покращанню надання медичної допомоги та вдоволення пацієнта одержаним результатом.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"