Мета роботи - оцінити ефективність послідовної антигелікобактерної терапії (ПАГБТ) на основі препарату вісмуту субцитрату у дітей із хронічним гастритом (ХГ), асоційованим з H. pylori CagA. Обстежено 83 хворих (I група) з ХГ віком 6 - 17 років, які отримували модифіковану схему ПАГБТ на основі препарату вісмуту. Діти групи порівняння (II група, n = 64) отримували 7-денну потрійну терапію на основі препарату вісмуту (n = 31) і стандартну 7-денну потрійну терапію на основі лансопразолу (n = 33). Для діагностики ХГ використано загальноприйнятий алгоритм, включаючи тести для детекції H. pylori-інфікування, у тому числі визначення антитіл до CagA IgG для оцінки H. pylori CagA-статусу. У сироватці крові всіх дітей I групи визначали 25-гідроксихолекальциферол: у 25 дітей виявлено нормальне забезпечення вітаміном D, у 58 - знижене забезпечення або дефіцит вітаміну D. Проведено порівняльну оцінку ефективності схем АГБТ на основі препарату вісмуту - послідовної 10-денної (n = 83) і трикомпонентної 7-денної (n = 31) зі стандартною 7-денною трикомпонентною терапією у дітей з ХГ. Схема послідовної АГБТ: в перші 5 днів - подвійний комплекс (препарат вісмуту субцитрату + амоксицилін), а в наступні 5 днів - потрійний комплекс (препарат вісмуту субцитрату + амоксицилін + кларитроміцин). Потрійна 7-денна схема АГБТ на основі препарату вісмуту: препарат вісмуту субцитрату + амоксицилін + кларитроміцин. Через 6 - 8 тиж після завершення АГБТ оцінювали ефективність ерадикації H. pylori з використанням тесту визначення антигену H. pylori у випорожненнях. Показник успішної ерадикації H. pylori послідовної 10-денної та 7-денної потрійної терапії на основі препарату вісмуту склав 68,7 і 83,9 % відповідно, а 7-денної стандартної потрійної терапії - 75,8 %. Серед дітей з неуспішною ерадикацією H. pylori переважали хворі з початково високим ступенем обсіменіння H. pylori слизової оболонки шлунка, недостатнім забезпеченням чи дефіцитом вітаміну D, тривалістю інфікування H. pylori 3 - 5 і більше років. У I групі показник успішної ерадикації склав 84 % ЗА нормального забезпечення вітаміном D і 62,1 % за зниженого забезпечення або дефіциту вітаміну D. Цей показник у дітей з дефіцитом вітаміну D склав: в групі, що отримувала препарат вітаміну D (n = 30) як ад'ювантну складову до ПАГБТ - 70 %, у дітей без корекції вітаміном D (n = 28) - 53,5 %. Зроблено висновки, що застосування 10-денної послідовної і трикомпонентної 7-денної АГБТ на основі препарату вісмуту забезпечує високий показник ерадикації H. pylori у дітей з ХГ. Антигелікобактерну терапію ХГ слід проводити диференційовано - з урахуванням H. pylori CagA-статусу дитини та забезпечення її вітаміном D. Дітям зі зниженим забезпеченням або дефіцитом вітаміну D доцільно включати як ад'ювантну складову препарат вітаміну D до 10-денної ПАГБТ на основі препарату вісмуту, що підвищує ефективність ерадикації H. pylori. Визначення H. pylori CagA-статусу дитини та недостатнє забезпечення/дефіцит вітаміну D доцільно використовувати як додаткові критерії відбору хворих для проведення АГБТ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шевцова Олена Михайлівна (1970–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"