Згідно з даними літератури, розвиток і прогресування гострого епідидиміту супроводжується порушеннями органного кровотоку як у придатку, так і в яєчку. Судинний фактор відіграє значну роль у розвитку запального процесу придатка яєчка. Мета дослідження - вивчення функціонального стану ендотелію судин у чоловіків з гострим епідидимітом у процесі комбінованої терапії. Проведено дослідження показників ендотеліну-1 (ЕТ-1) сироватки крові у хворих на гострий епідидиміт до лікування, після 14 днів та 1-го місяця лікування. У всіх пацієнтів виявлено підвищення рівня ЕТ-1 у сироватці крові у порівнянні зі здоровими чоловіками. Пацієнтів було розподілено на 3 групи. У 1-у групу увійшли 20 хворих із гострим епідидимітом, яким було проведено лікування згідно з протоколом, у 2-у групу - 20 хворих із гострим епідидимітом, яким у комплекс лікування включений антибіотик офлоксацин, у 3-ю групу - 20 хворих із гострим епідидимітом, у комплекс лікування яких включено антибіотик офлоксацин, аргінін та супозиторії дістрептаза, в 4-у групу - 15 здорових чоловіків (контрольна група). Після проведеної терапії показники ендотеліну-1 сироватки крові наблизилися до норми у пацієнтів 3-ї групи. Заключення: одержані результати дослідження свідчать про те, що за гострого епідидиміту (епідидимоорхіту) найбільш сприятливою вважається запропонована авторами схема базової терапії з аргініном та супозиторіями дістрептаза.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Литвинець Євген Антонович (медичні науки)
• Головко Сергій Вікторович (медичні науки)
• Головко Сергій Володимирович (медичні науки)
• Валерко Дмитро Олександрович (медичні науки)
• Балабаник Василь Романович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"