Цироз печінки (ЦП) супроводжується ураженням усіх оріанів і систем, у тому числі й вегетативної нервової системи (ВНС), що значно пришвидшує негативний прогноз через участь у патогенезі провідного синдрому портальної гіпертензії (ПГ), який є основною причиною смерті гепатологічних хворих. Мета роботи - охарактеризувати стан ВНС у хворих на ЦП та з'ясувати його залежність від ступеня важкості ПГза показниками дослідження варіабельності серцевого ритму. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 240 пацієнтів дослідної групи (ДГ) із різним ступенем важкості ПГ (65 жінок (27,1 %) - 175 чоловіків (72,9 %) віком від 21 до 78 років), верифікованої за допомогою неінвазивного ультразвукового допплеро-флоуметричного обстеження судин черевної порожнини. Усім пацієнтам проведено визначення варіабельності серцевого ритму. Стан ВНС у хворих на ЦП характеризується зниженням сумарної активності вегетативного впливу на серцевий ритм через зниження симпатичних і парасимпатичних впливів, а також гуморального компонента. Найбільшу частоту серцевих скорочень (ЧСС) під час проведення визначення варіабельності серцевого ритму у пробі до та після навантаження верифіковано у хворих з ПГ III ступеня важкості - достовірно частіше, ніж у пацієнтів з ПГ I та II ступеня, різниця між якими також була статистично значущою (<$E р~<<~0,05>). Між ступенем важкості ПГ у хворих на ЦП та показником ЧСС у пробі до та після навантаження виявлено прямі кореляційні зв'язки середньої сили [(r = 0,41; <$E р~<<~0,001>) і (r = 0,26; <$E р~<<~0,001>)] відповідно, на основі чого можна стверджувати, що ЧСС достовірно збільшувалася у відповідь на наростання ступеня важкості ПГ і що вплив симпатичної нервової системи переважає над парасимпатичною із декомпенсацією ЦП, індукованого ПГ. Висновки: наростання вегетативної дисфункції, з переходом регуляції на місцеві (гуморально-метаболічні) рівні пропорційно залежить від ступеня важкості портальної гіпертензії у хворих на ЦП, що підтверджує роль ВНС у патогенезі виникнення ПГ, а також може слугувати надійним допоміжним діагностичним критерієм виявлення ПГ та одним із "маркерів" визначення ступенів її важкості.

• Абрагамович Мар'яна Орестівна (медичні науки)
• Ферко Марія Романівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"