З метою аналізу клініки та встановлення маркерів перебігу доброякісних функціональних гіпербілірубінемій обстежено 63 чоловіків віком 29,08 +- 1,65 років, які проходили стаціонарне лікування. Встановлено, що доброякісні функціональні гіпербілірубінемії у 93,6 % молодих чоловіків перебігали без типових скарг, супроводжувалися внутрішньопечінковим холестазом та ураженнями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. За кореляційним аналізом, на перебіг впливає не стільки рівень білірубіну, скільки маркери цитолізу, холестазу, запалення та коагуляції. Лейкопенія периферійної крові може вважатись простим інформативним маркером найбільш несприятливого перебігу, оскільки асоціюється з цитолізом, холестазом, гіперглікемією, гіпокоагуляцією. Контроль за перебігом доброякісних функціональних гіпербілірубінемій вимагає не лише визначення рівня білірубіну в динаміці, а й лужної фосфатази та лейкограми периферійної крові. Лікування уражень стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки за стандартними схемами може провокувати клінічні прояви та прогресування доброякісних функціональних гіпербілірубінемій, оскільки сторонніми ефектами цих медикаментів є лейкопенія, холестаз та цитоліз. Пацієнтам з доброякісними функціональними гіпербілірубінеміями слід уникати багатьох медикаментів.

• Радченко Олена Мирославівна (медичні науки)
• Радченко Ольга Миколаївна (історичні науки)
• Радченко Олексій Миколайович (біологічні науки)
• Радченко Олег Миколайович (юридичні науки)
• Радченко Оксана Миколаївна (юридичні науки)
• Гук-Лешневська Зоряна Орестівна (медичні науки)
• Комариця Орест Йосифович (медичні науки)
• Комариця Олександра Йосифівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"