Відображено результати теоретичного й емпіричного дослідження мови як провідного засобу актів усвідомлення інформації та її збереження у свідомості. Встановлено, що зв'язок мови і свідомості операціоналізується в понятті мовної свідомості як психічного відображення, узагальнення і перетворення дійсності засобами мови. Мова як психомеханіка (засіб) свідомості має когнітивну (універсальну, вроджену) та дискурсивну (культурно зумовлену) природу. Когнітивно-дискурсивні особливості мови як засобу усвідомлення емпірично виявляються у крос-культурних дослідженнях. Виходячи з провідної властивості свідомості - інтенціональності, яка спрямовує свідомість на об'єкти зовнішнього світу з позиції їх функціонального призначення для людини, предметом емпіричного дослідження слугують значення слів із виділенням функцій об'єктів, окреслених цими значеннями. У дослідженні взяли участь українські студенти (n = 25 осіб, 12 жінок та 13 чоловіків, середній вік 21,7 +- 3,0) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) та американські студенти (n = 25 осіб, 15 жінок та 10 чоловіків, середній вік 22,4 +- 3,0) Університету Центрального Арканзасу (м. Конвей, США). Аналіз результатів емпіричного дослідження дав змогу виділити тріади функцій у запропонованих значеннях слів: агентивні, об'єктивні, індивідуальні; агентивні, об'єктивні, колективні; агентивні, суб'єктивні, колективні; агентивні, суб'єктивні, індивідуальні; неагентивні, суб'єктивні, колективні; неагентивні, об'єктивні, індивідуальні; неагентивні, суб'єктивні, індивідуальні; неагентивні, об'єктивні, колективні. Розподіл цих функцій у значеннях слів, запропонованих українськими й американськими студентами, дає змогу визначити когнітивно-дискурсивні особливості мови як засобу усвідомлення об'єктів зовнішнього світу. Когнітивні особливості полягають у функціонуванні лексикону, ментальної граматики, мозкової активності людини, неусвідомленої діяльності й інтенціональності свідомості. Дискурсивні особливості мови як психомеханіки свідомості характеризуються переважанням неагентивних, суб'єктивних, індивідуальних функцій об'єктів у значеннях американських студентів та агентивних, суб'єктивних, індивідуальних і неагентивних, об'єктивних, колективних функцій об'єктів у значеннях українських студентів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Засєкіна Лариса Володимирівна (1973–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"