Розглянуто особливості створення композиційних покриттів, зміцнених вуглецевими нанотрубками (ВНТ) та існуючі підходи до оцінки міжфазної взаємодії у масивних композиційних матеріалах з волокнистою формою зміцнювача. Загальні положення теорії міжфазної взаємодії композиційних матеріалів перенесено з масивних об'єктів на нанорозмірні. Відзначено, що особливістю систем з нанорозмірними компонентами є неможливість контрольованої організації хімічної взаємодії на міжфазній поверхні через малі розміри зміцнювача, наприклад, ВНТ. Товщина одностінних ВНТ складає один атомний тар, що практично виключає можливість створення умов для контрольованої хімічної взаємодії на межі матриці з карбідоутворюючого металу та ВНТ. У роботі теоретично обгрунтовано розв'язання проблеми міжфазної взаємодії в нанокомнозитних матеріалах шляхом створення дифузійного бар'єру з не карбідоутворюючого металу (зокрема міді) на поверхні ВНТ. Найбільш ефективним засобом створення дифузійного бар'єру є конденсація електрично нейтрального пару металу на поверхні ВНТ. Експериментально доведено можливість створення дифузійного бар'єру з міді на міжфазній поверхні у вигляді покриття, який у подальшому надасть змогу регулювати взаємодію металевих компонентів композиції з ВНТ.

• Панарін Валентин Євгенович (технічні науки)
• Свавільний Микола Євгенович (технічні науки)
• Хомінич Анастасія Іванівна (технічні науки)
• Кіндрачук Мирослав Васильович (1947–) (технічні науки)
• Корнієнко Анатолій Олександрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"