Флюоцерит (тисоніт) (Ce, La)F3 - мінерал, що рідко трапляється у природі. В Україні флюоцерит виявлено в декількох місцях Українського щита. У камерних пегматитах Волині він спостерігається лише у вигляді включень у кристалах топазу, кварцу й флюориту з камер вільного росту. У топазі флюоцерит утворює сингенетичні дендритоподібні включення, а в стільниковому кварці (параморфозі низькотемпературної (alpha) модифікації за високотемпературною (beta)) він розташований поблизу контакту з низькотемпературним різновидом мінералу, а також у світло-димчастому alpha-кварці у вигляді видовжених призматичних кристаликів. В обох випадках їх розміри складають від 0,1 - 0,2 до ~ 1 мм. Показники заломлення оптично від'ємного флюоцериту: з топазу - <$En sub 0 ~=~1,608~symbol С~0,002>, <$En sub e ~=~1,600~symbol С~0,002>; з кварцу - <$En sub 0 ~=~1,605~symbol С~0,002>; <$En sub e ~=~1,596~symbol С~0,002>. За допомогою електронно-зондового хвильового мікроаналізатора у флюоцериті виявлено REE, Th, Ca, Pb, F, а нестача елементів до 100 % зумовлена присутністю в структурі оксигену. Він безпосередньо виявлений за допомогою енергодисперсійного спектрометра JED-2300 до сканувального електронного мікроскопа. За методом інфрачервоної спектроскопії (OH)-групи у мінералі не виявлено, проте визначено структурно зв'язані молекули води. Кристалохімічна формула мінералу: <$Eroman {(La sub 0,22 Ce sub 0,54 Nd sub 0,09 Pr sub 0,04 Th sub 0,06 Ca sub 0,05 ) sub 1,00 O sub 0,49 F sub 2,01 }>. У топазі виявлено 2 типи включень флюоцериту: один прозорий із кількома гілками дендрита; інший - непрозорий, з великою кількістю гілок. Ріст флюоцериту в камерних пегматитах Волині відбувався в кислих водних розчинах, густина яких була близькою до критичної (~0,3 - 0,4 г/см<^>3), у діапазоні температури від дещо вищої за температуру <$Ebeta~symbol О~alpha>-переходу кварцу (~<$E600~symbol Р roman C>) (у кварці) і до <$E415~-370~symbol Р roman C> (в топазі) та тиску від 80 - 100 (у кварці) до 30 - 40 МПа (в топазі). Оксифлюоцерит парагенетично асоціює з топазом, він міг формуватися також разом із флюоритом, уранінітом, альбітом, колумбітом, вольфрамоіксіолітом, протолітіонітом (літієвим різновидом біотиту), кварцом. Вони майже всі утворюють сингенетичні включення в кристалах топазу. Монацит без ознак сингенетичного росту трапляється у вигляді присипок на колишніх гранях у периферійній зоні кристалів топазу. Включення вольфрамоіксіоліту в топазі є першою знахідкою цього мінералу в Україні.

• Возняк Дмитро Костянтинович (1938–) (геологічні науки)
• Бельський Володимир Миколайович (геологічні науки)
• Вишневський Олексій Анатолійович (геологічні науки)
• Ільченко Катерина Олександрівна (геологічні науки)
• Ільченко Ксенія Олександрівна (економічні науки)
• Курило Сергій Ігорович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"