Мета роботи - проаналізувати показання до антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту та вивчити її ефективність у дітей з функціональною диспепсією з урахуванням H. pylori CagA-статусу та забезпечення вітаміном D. Обстежено 60 дітей (основна група) у віці 6 - 17 років із функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori, які отримували дві модифіковані схеми антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту. В групі порівняння (n=62) 32 дитини не отримували таку терапію, решта дітей отримували стандартну 7-денну потрійну терапію на основі лансопразолу. Для діагностики функціональної диспепсії використовували загальноприйнятий алгоритм. У дослідження включили дітей з функціональною диспепсією, в яких у подальшому тестування на H. pylori-інфікування було позитивним і базувалося на неінвазивних методах. На етапі планування антигелікобактерної терапії аналізували перебіг хвороби для встановлення її основного чинника без урахування факту H. pylori-інфікування. На момент призначення такої терапії співставляли її ризики та переваги. Для верифікації H. pylori-інфікування дитини з функціональною диспепсією при гастродуоденоскопії отримували 4 - 6 біоптатів слизової оболонки шлунка для мікроскопічного дослідження та швидкого уреазного тесту: у разі виявлення Н. pylori в біоптатах остаточно приймали рішення призначити антигелікобактерну терапію цій дитині. Усім дітям визначали сумарні антитіла до антигену Н. pylori CagA, а також 25 % гідроксихолекальциферол (вітамін D). В основній групі виявлено сумарні антитіла до антигену Н. pylori СаgA сироватки крові у 40 дітей і не виявлено у 20 дітей: 40 дітей мали Н. pylori СаgA"+"-статус, а 20 дітей - статус Н. pylori CagA"-". В основній групі у 22 дітей встановлено нормальне забезпечення вітаміном D, у 38 - знижене забезпечення або дефіцит вітаміну D. В основній групі показник успішної ерадикації становив 78,3 %. Висновки: у дитини з функціональною диспепсією необхідно індивідуалізувати показання до антигелікобактерної терапії, зваживши її ризик і переваги: одночасна ерадикація у членів сім'ї з Н. pylori-залежними станами в родичів I і II лінії; виявлення Н. pylori в біоптатах слизової оболонки шлунка; власне інфікування Н. pylori CagA"+". У дітей з функціональною диспепсією як 10-денна послідовна антигелікобактерна терапія, так і 7-денна трикомпонентна антигелікобактерна терапія на основі препарату вісмуту забезпечують високий показник ерадикації Н. pylori. Ефективність ерадикації Н. pylori залежить від предикторів ефективності антигелікобактерної терапії - CagA-статусу і забезпечення організму дитини вітаміном D, і не залежить від клінічного варіанту функціональної диспепсії. Дітям з Н. pylori CagA"-"-статусом у поєднанні зі зниженим забезпеченням або дефіцитом вітаміну D доцільно включати в якості ад'ювантної складової препарат вітаміну D у дозі 2000 - 3000 МО/доба до 10-денної послі довної антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту для підвищення ефективності ерадикації Н. pylori.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"