Мета роботи - оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України", та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ "ННЦ "Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска" НАМН України". Рівень офісного АТ під час надходження хворих у відділення у разі прийому 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 +- 0,64/100,50 +- 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування АТ, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального АТ, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Серед пацієнтів із резистентною АГ жінок було більше, ніж чоловіків, - 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % було виявлено вторинну АГ, де у структурі переважну частку становили ренопаренхімна АГ, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт - 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ під час надходження в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 +- 44,0 нг/л проти 35,9 +- 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 +- 3,46 г/м<^>2 проти 135,30 +- 1,74 г/м<^>2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 +- 0,65 мм рт.ст., для ДАТ - 20,33 +- 0,74 мм рт.ст., p << 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 +- 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився у пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, - на 45,78 мм рт.ст. у порівнянні з групою, яка приймала 3 препарати, - 41,3 мм рт.ст., p << 0,001. Висновки: вторинну АГ було виявлено у 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом.

• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)
• Граніч Володимир Миколайович (медичні науки)
• Крушинська Ніна Анатоліївна (медичні науки)
• Поліщук Світлана Анатоліївна (психологічні науки)
• Поліщук Світлана Анатоліївна (біологічні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"