Рябоконь О. В. Ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит C, інфікованих 3-м генотипом вірусу / О. В. Рябоконь, К. В. Калашник, О. В. Царьова, Д. П. Іпатова, Ю. Ю. Рябоконь // Актуал. инфектология. - 2018. - 6, № 1. - С. 24-27. - Бібліогр.: 8 назв. - укp.Хронічний гепатит C (ХГC) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології. Останніми роками суттєво змінилися принципи проведення противірусної терапії завдяки появі нових препаратів з прямим механізмом дії та розробці безінтерферонових режимів лікування. Для лікування хворих на ХГC, інфікованих 3-м генотипом вірусу гепатиту C, в Україні були доступними два режими з включенням інгібітору HCV NS5B полімерази. Мета роботи - проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування у хворих на хронічний гепатит C, інфікованих 3-м генотипом вірусу. В дослідження було включено 66 хворих на ХГC, інфікованих 3-м генотипом вірусу. Усім хворим проведено дослідження ступеня фіброзу печінки методом фібротесту, у динаміці досліджували вірусне навантаження, печінкові проби, показники загального аналізу крові, функціональні проби нирок. Противірусне лікування та аналіз його ефективності здійснювали згідно з уніфікованим протоколом МОЗ України. За результатами аналізу результатів лікування хворих на ХГC, інфікованих 3-м генотипом вірусу, показано високу ефективність обох схем противірусної терапії, застосованих у клінічній практиці. Швидка вірусологічна відповідь мала місце в 93,5 % хворих на ХГC, які лікувалися за схемою: пегільований інтеферон (peg-IFN) alpha 2a + софосбувір (SOF) + рибавірин (RBV), та у 82,9 % пацієнтів, які одержали безінтерферонову терапію SOF + RBV. Безпосередню відповідь на лікування було досягнуто в 90,3 та 94,3 % пацієнтів відповідно до схем терапії. Стійку вірусологічну відповідь на 24-му тиж після припинення противірусної терапії відзначено в 87,5 та 91,4 % пацієнтів відповідно. Частота формування вірусологічної відповіді на противірусне лікування у хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, не залежала від стадії фіброзу печінки як у разі застосування безінтерферонового лікування SOF + RBV, так і за лікування інтерферонвмісною схемою з включенням препарату з прямим механізмом дії: peg-IFN-alpha 2a + SOF + RBV. Висновки: противірусна терапія хворих на ХГC, інфікованих 3-м генотипом HCV, супроводжувалася формуванням стійкої вірусологічної відповіді у 87,5 % хворих після 12-тижневого курсу лікування за схемою peg-IFN-alpha 2a + SOF + RBV та 91,4 % пацієнтів після 24-тижневого курсу терапії SOF + RBV. Ефективність лікування цих хворих не залежала від ступеня фіброзу печінки. Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-52
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|