Розглянуто соціально-психологічні мотиви і механізми поведінки людини в суспільстві. Наголошено на тому, що людина, в якій її власне існування виступає як внутрішня необхідність, як потреба, розширює об'єктивно задані межі часу, виявляючи поведінкову спрямованість особистості, яка вказує на головну її справу, це справа є базисом особистості. Базис втілюється в певній життєвій позиції та дає змогу людині вибирати, чому присвятити себе і своє життя, що і як робити кожен день, кожну годину. Поіншому складається життя людини, якщо вона дійсно знає, що для неї є найважливішим і відповідно до цього регулює свою діяльність, роблячи те, що для неї дійсно має значення. Усвідомивши одного разу своє життєве кредо, людина знаходить основу для своєї життєвої активності. Увагу приділено систематизації різноманітних факторів прогнозування поведінки особистості. Вони мають різний сенс у передбаченні майбутніх дій індивіда. Мотиви і механізми людської життєдіяльності інтерпретуються як такі, які забезпечують утворення та відтворення сукупного життєвого ресурсу людини. Передбачається, що людина "не знає" свого сукупного ресурсу, не завжди може його оцінити, але певне уявлення про нього вона має; воно є тим підгрунтям, яке визначає характер і рівень домагань. І саме воно формує і направляє певним чином соціальну поведінку людини, орієнтоване на соціальні предмети і відносини (а не на психологічні стани), тобто перетворює людину на члена суспільства, а не тільки ізольованого автора свого "Я".

• Бочелюк Віталій Йосипович (1964–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"