Лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок супроводжується незадовільними результатами. Остеомієліт, утворення хибних суглобів, контрактуру, невропатію, вкорочення кінцівок відзначають у 8 - 19,6 % хворих, ампутацію кінцівки виконують в 11,8 %. Наведено тактику надання хірургічної допомоги при пораненнях м'яких тканин та вогнепальних переломах з огляду на зміни біомеханічних властивостей кісткової тканини. Встановлено, що за відстані від стрижнів до місця перелому менше 4 см вірогідність виникнення остеомієліту збільшується у 5 разів. Використання запропонованого алгоритму лікування постраждалих з приводу вогнепальних поранень кінцівок дозволило досягти хороших результатів лікування у 80 %. Висновок: встановлення апарата зовнішньої фіксації (АЗФ), зважаючи на зону ударно-хвильової остеопорозоподібної трансформації, закриття дефектів м'яких тканин із застосуванням реконструктивної хірургії, заміна методу фіксації в оптимальні строки дозволили зменшити частоту порушення остеорепарації в 7 разів, встановлення інвалідності - у 3 рази.

• Бур'янов Олександр Анатолійович (медичні науки)
• Борзих Наталя Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"