За результатами аналізу існуючих досліджень установлено, що на даний час проблема підвищення енергоефективності рухомого складу метрополітену стає особливо актуальною та потребує своєчасного вирішення. Відомо, що впровадження систем рекуперативного гальмування на рухомому складі дозволить в значній мірі вирішити цю проблему. Обгрунтовано, що одним із ключових питань при впровадженні вищезазначених систем залишаються дослідження з ефективності використання електроенергії рекуперативного гальмування. Використовуючи результати експериментальних досліджень енергообмінних процесів під час штатних умов експлуатації рухомого складу метрополітену з системами рекуперації, а також застосовуючи статистичні методи обробки даних, визначено кількісні показники електроенергії, спожитої на тягу, рекуперованої до контактної мережі та виділеної на гальмівних резисторах (надлишкової). За аналізом результатів досліджень під час заданих штатних умов експлуатації рухомого складу метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії КП "Київський метрополітен" встановлено наступне: впровадження систем рекуперації на рухомому складі дозволяє повернути в контактну мережу на рівні 17,9 - 23,2 % електроенергії, що споживається на тягу; існують резерви підвищення енергоефективності рухомого складу з системами рекуперації на рівні 20,2 - 29,9 % електроенергії, що споживається на тягу. Вперше обгрунтовано, що найбільш вагомим фактором, який здійснює вплив на кількісні показники електроенергії рекуперації, є профіль колії. Запропоновано в якості кількісної оцінки застосовувати коефіцієнти, які показують кількість та резерви невикористаної (надлишкової) електроенергії. Дістали подальшого розвитку дослідження з визначення кількісних показників електроенергії рекуперації для аналізу резервів енергозбереження. Отримані кількісні показники надлишкової електроенергії рекуперативного гальмування можуть бути використані під час створення нового або модернізації існуючого рухомого складу метрополітену у випадку розробки енергоефективного технічного рішення для утилізації, збереження та акумулювання цієї електроенергії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сулим Андрій Олександрович (технічні науки)
• Хозя Павло Олександрович (технічні науки)
• Мельник Олена Олександрівна (історичні науки)
• Мельник Оксана Олегівна (1978–) (філологічні науки)
• Мельник Олена Олексіївна (технічні науки)
• Мельник Олег Олексадрович (юридичні науки)
• Мельник Олена Олексіївна (технічні науки)
• Мельник Ольга Олександрівна (фізико-математичні науки)
• Мельник Олександр Олексійович (історичні науки)
• Мельник Олексій Олегович (ветеринарні науки)
• Мельник Ольга Олегівна (юридичні науки)
• Федоров Віталій Володимирович (військові науки)
• Федоров Володимир Володимирович (фізико-математичні науки)
• Федоров Володимир Вікторович (технічні науки)
• Федоров Валерій Васильович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"