Розглянуто особливості формування покриття газотермічним методом під час застосування порошкових дротів. Це зумовлено наявністю пор і твердих включень в отриманому шарі. Тому важливо дослідити вплив параметрів механічної обробки та складу порошкового дроту на шорсткість шліфованої поверхні електродугових покриттів. Покриття завтовшки 1,2 - 1,5 мм нанесено серійним електродуговим металізатором ЭМ-14 на заздалегідь оброблену поверхню як плоских, так і циліндричних зразків. Мікроструктуру та хімічний склад покриттів вивчено на електронному мікроскопі Carl Zeiss EVO XVP 40 із рентгеноспектральним мікроаналізатором INCA Energy 350 (Oxford Instruments). Показано, що поверхня електродугового покриття має типову композитну структуру на відміну від сталі, у якій зустрічаються ламелі з різною мікротвердістю. Об'ємна кількість оксидів у покриттях коливається в межах від 6 до 20 %, залежно від кількості та хімічного складу легувальних елементів. Аналіз одержаних результатів показує, що максимальний вміст оксидів у покритті спостерігається під час додавання у шихту ферофосфору, ферохрому та феротитану. Шорсткість напиленого нешліфованого покриття зменшується з підвищенням тиску розпилу повітряного струменя під час напилення покриття на сталеву основу від Rz 85, за тиску 0,4 до Rz 55 - 0,65 МПа. Встановлено, що з ростом тиску повітряного струменя розмір структурних складових поверхні покриття зменшується, при цьому його зносостійкість за умов граничного мащення зростає.

• Студент Михайло Михайлович (технічні науки)
• Гвоздецький Володимир Миколайович (технічні науки)
• Ступницький Тарас Романович (технічні науки)
• Дзюбик Андрій Романович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"