Мета роботи - показати, як у ХIХ ст. почали проводити протиепідемічні заходи і запровадити санітарний нагляд у м. Києві та Київській губернії. Матеріали: правові документи, звіти, праці тогочасних лікарів і статистиків. Методи: контент-аналіз, статистичний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний. Показано, що в ХIХ ст. поширення епідемій, які призводили до великої смертності населення і незадовільної демографічної ситуації, змусили владу запровадити заходи щодо запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб, а також передбачити санітарний нагляд за якістю води, чистотою повітря, умовами виробництва і продажу продуктів харчування, видаленням сміття та нечистот тощо. Поступово було запроваджено штати посадових осіб і установ, які зобов'язані виконувати перераховані функції. Висновки: поштовхом до становлення санітарно-протиепідемічної роботи стала необхідність запобігання виникненню і поширенню заразних інфекційних хвороб, боротьба з епідеміями та епізоотіями. Уже в ХIХ ст. прийнято відповідні правила, запроваджено посади осіб, які мали забезпечувати їх виконання, створено такі санітарно-профілактичні організації, як санітарні ради, виконавчі санітарні комісії, лікарсько-кураторні пункти.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сорока Василь Михайлович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"