Мета дослідження - визначення впливу на клінічні наслідки технології ін'єкційного скретчингу ендометрія аутоплазмою у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю (ТПБ) і різними ступенями (помірним і вираженим) відставання розвитку ендометрія у повторних спробах лікування методами ДРТ за протоколом контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) + ембріотрансфер (ЕТ). У проспективне дослідження ввійшли 105 жінок із попередніми невдалими спробами лікування методами ДРТ трубно-перитонеального фактора безплідності. З них у 58 випадках спостерігалось помірне відставання розвитку ендометрія та у 47 випадках - виражене відставання розвитку ендометрія. Всім пацієнткам було запропоновано лікування з застосуванням естрогенів і методики ін'єкційного скретчингу аутоплазмою у циклі під час КСЯ. У ретроспективну групу ввійшли 112 пацієнток із помірною гіпоплазією та 64 пацієнтки з вираженою гіпоплазією ендометрія. Пацієнти, що проходили лікування ТПБ поєднаної з помірним відставанням розвитку ендометрія, за протоколом КСЯ+ЕТ були розподіленні на: ІА групу (група порівняння) - 45 пацієнток, що отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІБ групу (група контролю) - 67 пацієнток, що не отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІВ групу (основна група) 58 пацієнток, яким під час КСЯ було призначено естрогени та процедуру ін'єкційного скретчингу ендометрія на 7-у добу циклу стимуляції (ЦС). Пацієнти, що проходили лікування ТПБ, поєднаної з вираженим відставанням розвитку ендометрія, за протоколом КСЯ+ЕТ були розподілені на: ІІА групу (група порівняння) - 31 пацієнтка, що отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІІБ групу (група контролю) - 33 пацієнтки, що не отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІІВ групу (основна група) - 47 пацієнток, яким під час КСЯ було призначено естрогени та процедуру ін'єкційного скретчингу ендометрія аутоплазмою на 7-у добу ЦС. Клінічні результати оцінювали за показниками частоти настання вагітностей на перенесення ембріонів (ЧНВПЕ) і частоти втрат вагітності у І триместрі та порівнювали між собою. У групі пацієнток з помірним відставанням розвитку ендометрія показник ЧНВПЕ достовірно не відрізнявся між групами ІА, ІБ та ІВ і становив відповідно 38, 40,5 і 39,7 %. Частота ранніх репродуктивних втрат становила 17,6 % у жінок ІА групи, та 18,5 % у жінок ІБ групи. Показник репродуктивних втрат в основній ІВ групі становив 21,7 % і достовірно не відрізнявся від груп контролю та порівняння. У групі пацієнток із вираженим відставанням розвитку ендометрія показник ЧНВПЕ у ІІВ групі становив 27,7 % проти 12,9 % у пацієнток ІІА групи та проти 12,1 % у пацієнток ІІБ групи (група порівняння). Частота переривання вагітності у І триместрі у пацієнток груп ІІА, ІІБ та ІІВ становила відповідно 23,1, 50 і 50 %. Виявлені відмінності не мали достовірного характеру. Зроблено висновки, що застосування процедури ін'єкційного скретчингу аутоплазмою достовірно покращує показник ЧНВПЕ у пацієнток з вираженою затримкою розвитку ендометрія у циклах лікування методами ДРТ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Суслікова Лідія Вікторівна (медичні науки)
• Сербенюк Анастасія Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"