Узагальнена інформація щодо аспектів ранньої діагностики порушень функції щитоподібної залози. Підкреслюється значення тиреотропного гормону як основного тесту для визначення функціонального стану щитовидної залози і критерію успішності лікування тиреоїдних захворювань. Увага приділена субклінічному гіпотиреозу, при якому клінічні прояви захворювання дуже малопомітні. Насправді наявність чи відсутність симптомів залежить від уваги лікаря, який оглядає хворого, і відповідного ставлення пацієнта навіть до незначних змін у своєму організмі. Крім того, одним із основних завдань у практиці сімейного лікаря є рання діагностика субклінічного гіпертиреозу і призначення при цьому відповідного лікування із застосуванням тиреостатиків, що дозволяє відновити нормальну діяльність серця або запобігти прогресуванню серцево-судинних порушень у більш виражені форми серцевої недостатності. Рекомендації з діагностики порушень функції щитоподібної залози Американської тиреоїдної асоціації рекомендують скринінгове дослідження рівня тиреотропного гормону в усіх дорослих віком понад 35 років з інтервалом у 5 років. Впродовж останніх трьох десятиліть суттєво вдосконалені лабораторні методи, які застосовуються для діагностики захворювань щитоподібної залози. На сьогодні тестом першого рівня, який застосовують на початковому етапі діагностичного пошуку і під час скринінгу вродженого гіпотиреозу в новонароджених, вважається визначення концентрації тиреотропного гормону чутливим методом. В Україні за умов йодної недостатності, відсутності національної програми з профілактики йододефіцитних розладів, несприятливої екологічної ситуації рекомендується визначення тиреотропного гормону на початку лікування хворих із кардіологічною, гінекологічною, гастроентерологічною, неврологічною, дерматологічною та іншою патологією. Успішність лікування і досягнення стану компенсації тиреоїдної патології також визначається рівнем тиреотропного гормону. Хворим із вузловою патологією щитоподібної залози також слід обов'язково визначати рівень кальцитоніну, високий вміст якого у крові є найважливішим діагностичним критерієм медулярного раку щитоподібної залози.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Паньків Володимир Іванович (1956–) (медичні науки)
• Паньків Володимир Ігорович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"