Пархоменко А. Н. Влияние различных режимов липидоснижающей терапии на эффективность ургентной реваскуляризации миокарда и развитие ремоделирования левого желудочка у больных с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST / А. Н. Пархоменко, О. И. Иркин, Я. М. Лутай, С. П. Кушнир, Д. А. Белый, А. А. Степура, Ю. Н. Соколов, М. Ю. Соколов, В. Ю. Кобыляк, А. С. Крывчун // Укр. кардіол. журн.. - 2018. - № 1. - С. 21-28. - Библиогр.: 8 назв. - рус.Мета роботи - оцінити вплив різних режимів ліпідознижувальної терапії на ефективність ургентної реваскуляризації міокарда і розвиток ремоделювання серця у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST. Обстежено 135 пацієнтів з діагнозом гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, яких госпіталізували в середньому через 4,5 год після початку захворювання. Додатково до рекомендованої терапії безпосередньо при госпіталізації призначено ліпідознижувальну терапію. Методом випадкової вибірки сформовано чотири групи: I - 26 пацієнтів, яким була призначена комбінація аторвастатину в дозі 10 мг і езетимібу в дозі 10 мг, II - 24 пацієнти, яким призначено аторвастатин у дозі 40 мг (ліпідознижувальна терапія дозі 40 мг (ліпідознижувальна терапія середньої інтенсивності), III - 42 пацієнти, які одержували комбінацію аторвастатину в дозі 40 мг і езетимібу в дозі 10 мг, IV - 43 пацієнти, що одержували аторвастатин у дозі 80 мг (високоінтенсивна ліпідознижувальна терапія). Усім пацієнтам виконано первинне інтервенційне втручання зі стентуванням, проведено ехокардіографію при госпіталізації та на 90-ту добу. Дилатацію порожнини лівого шлуночка діагностували як збільшення кінцеводіастолічного об'єму понад 25 % від вихідного. Аналіз результатів лікування протягом 90 діб виявив тенденцію до зменшення частоти розвитку пізньої післяінфарктної дилатації лівого шлуночка у хворих III та IV груп (P << 0,1). Аналіз даних ехокардіографії у хворих залежно від інтенсивності проведення ліпідознижувальної терапії показав, що в пацієнтів, які одержували високоінтенсивну ліпідознижувальну терапію, порівняно з пацієнтами, які приймали ліпідознижувальну терапію середньої інтенсивності, дилатацію лівого шлуночка реєстрували рідше (на 30 %; P << 0,05). При цьому в пацієнтів зареєстровано статистично значущі відмінності щодо рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності - відповідно (1,63 +- 0,40) проти (2,21 +- 0,30) ммоль/л (P << 0,01). Висновки: використання високоінтенсивної ліпідознижувальної терапії з досягненням цільових рівнів ліпідів крові після перенесеного гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента SТ дозволяє зменшити частоту розвитку післяінфарктної дилатації серця. Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|