Мета роботи - напрацювання концептуальної системи основних складових інтенсифікації біологічного агровиробництва, а також визначення перспективних напрямків забезпечення впровадження біотехнологічних альтернатив. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез досліджуваних інформаційних ресурсів, лабораторно-польові - проведення польових експериментів. Розробка базується на використанні агроекологічних та біотехнологічних методів з використанням ценологічного підходу, а також комплексного, системного та логічного методів дослідження. Запропоновано основні складові інтенсифікації біологічного агровиробництва: застосування біологізованих сівозмін (не менше 20 % бобових); вибір виду та сорту (стійкість, пристосовуваність); біологічний захист рослин (ентомологічні та мікробіологічні препарати); органічне удобрення (сидерати, біопрепарати для відновлення родючості грунту, біогумуси); адаптивні гнучкі агротехнології (щосезонне внесення змін в агротехнологію на основі метеорологічних та фітосанітарних прогнозів). Залежно від інтенсивності впливу на ланки трофічного ланцюга агробіоценозу доцільно використовувати таку класифікацію біологічних агровиробництв: біологічне виробництво - повна відмова від застосування агрохімікатів та генно-модифікованих організмів, відповідність усім вимогам органічного законодавства ЄС або (і) вимогам країн або фірм-імпортерів; біодинамічне виробництво - інтенсивний вплив на окремі ланки трофічного ланцюга (грунтозахисні технології, мінімізації обробітку грунту, заміна агрохімікатів на природні біологічні аналоги, використання біологічно активних органічних добрив тощо); інтегроване екологізоване виробництво - інтенсивний вплив на всі ланки трофічного ланцюга агробіоценозу шляхом комплексного науково обгрунтованого включення в нього біотехнологічних техноценозів виробництва біогумусу, ентомологічних і мікробіологічних препаратів захисту рослин, мікробіологічних добрив на фоні повної відмови від застосування агрохімікатів. Висновки: інтенсифікацію біологічного агровиробництва доцільно проводити шляхом комплексного інтегрованого використання традиційних агроприйомів та біотехнологічних альтернатив, а також подальшого розроблення та впровадження адаптивних гнучких агротехнологій, які передбачають щосезонне внесення змін в агротехнологію на основі метеорологічних та фітосанітарних прогнозів. Для зменшення витрат на використання біотехнологічних альтернатив доцільне власне або регіональне виробництво ентомологічних і мікробіологічних препаратів захисту рослин та біологічно активних добрив.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Новохацький Микола Леонідович (сільськогосподарські науки)
• Таргоня Василь Сергійович (біологічні науки)
• Бондаренко Олександр Анатолійович (економічні науки)
• Бондаренко Оксана Анатоліївна (технічні науки)
• Бондаренко Олег Олександрович (1959–) (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"