Осмислено сучасну роль та призначення філософської культури як ядра гуманістично-культуротворчої парадигми університетської освіти за умов глобалізаційних трансформацій суспільства інформаційної доби. Для постановки проблеми висвітлюються основні суперечності, феномену глобалізації як мега-проекту тотального переконструювання суспільства, об'єднання людства у соціальну систему за новими рамковими умовами існування. Предмет дослідження - комплекс проблем формування спільного євроінтеграційного простору освіти, детермінованого глобалізаційними зрушеннями; переваги та ризики приєднання до цього процесу української вищої освіти; специфіка модернізації університетської освіти в Україні за європейськими вимірами; протидія домінуванню конс'юмеризму і аксіологічному релятивізму в освітньому просторі; роль університету як інтегратора знань гуманітарного і природничо-технічного вектору, для формування нових культуроохоронних технологій адаптації, самореалізації особистості та виживання людства за умов "гуманітарного розриву". Показано, що складний процес євроінтеграції не може бути механічним перенесенням в український простір освіти зарубіжного інноваційного досвіду, а повинен обстоювати принцип єдності у розмаїтті, відтворюючи національні освітні традиції, здійснити їх реінтерпретацію відповідно сучасним реаліям, модернізувати на цих принципах власну систему освіти, але зберігаючи її історично випробувану самобутність. Обгрунтовано, що задля збереження європейського духу освіти, як програми "культивування розуму" (Р. Декарт), завдання університетської освіти є збереження гуманітарної складової, як гармонізуючого начала освіти і виховання особистості; формування філософської культури мислення, як показника рівня самосвідомості європейської людини.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"