Мета роботи - впровадити підходи щодо правильного використання нових і перепрофільованих препаратів під час лікування мультирезистентного туберкульозу. Впровадження бедаквіліну відбувалося в межах пілотного проекту Challenge TB ("Виклик туберкульозу"), що реалізує в Україні організація PATH спільно з KNCV (Королівська голландська спілка контролю за туберкульозом) та за підтримки US AID, на клінічній базі відділу хіміорезистентного туберкульозу ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМНУ". Впроваджували бедаквілін за умов обов'язкового застосування сучасних методик ранньої діагностики розширеної резистентності мікобактерій туберкульозу та сучасних принципів лікування хіміорезистентного туберкульозу. Описано характеристику 144 хворих на хіміорезистентний туберкульоз, яким призначали бедаквілін від червня 2017 р. до вересня 2018 p., за анамнестичними та клініко-лабораторними показниками; процес лікування хворих, що передбачав використання сучасного алгоритму покрокового призначення антимікобактеріальних препаратів, котрий повинен був включати не менше чотирьох ефективних із них та мінімум 2 - із бактерицидною дією. Вилікувано або продовжували лікування із позитивним ефектом та прогнозом 134 (93,1 %) хворих. Померло 4 (2,8 %) хворих: у 1 хворого був некурабельний туберкульозний процес від початку лікування, в одного - синдром відновлення імунної системи та у одного - тяжка супутня патологія, один помер на амбулаторному етапі не від туберкульозу. Перервали лікування 5 (3,5 %) хворих: 3 - через низьку прихильність, 2 - з причини декомпенсації супутніх захворювань, що унеможливило подальше застосування хіміотерапії; діагноз туберкульозу знято у 1 (0,7 %) хворого. Висновки: перед початком лікування хворих із застосуванням нових препаратів потрібно оцінити прогноз щодо вилікування за критеріями: збереження резервів антимікобактеріальної терапії; сформованої прихильності хворих до лікування. Додатково до цього лікування новими препаратами можна розпочинати лише за умов: достатнього запасу усіх антимікобактеріальних препаратів, передусім перепрофільованих (лінезоліду, клофазиміну, карбапенемів), для можливості курсового призначення; наявності вірогідних лабораторних даних, одержаних із лабораторій, що успішно проходять регулярний контроль якості досліджень; доступ до повноцінного моніторингу безпечності лікування на будь-якому етапі надання медичної допомоги; залучення різних моделей надання медичної допомоги залежно від потреб та побажання хворих (пріоритетний - відео-ДОТ); психологічної підтримки для усіх хворих.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Литвиненко Наталія Анатоліївна (медичні науки)
• Фещенко Юрій Іванович (медичні науки)
• Фещенко Юлія Іванівна (філологічні науки)
• Павлова Ольга Владимирова (юридичні науки)
• Павлова Олена Вікторівна (педагогічні науки)
• Павлова Ольга Володимирівна (економічні науки)
• Павлова Ольга Володимирівна (хімічні науки)
• Павлова Олена Володимирівна (філологічні науки)
• Погребна Марина Віталіївна (медичні науки)
• Сенько Юлія Олександрівна (медичні науки)
• Чоботар Оксана Петрівна (медичні науки)
• Давиденко Валентина Василівна (медичні науки)
• Давиденко Вікторія Володимирівна (юридичні науки)
• Давиденко Віталій Володимирович (політичні науки)
• Давиденко Володимир Вадимович (економічні науки)
• Давиденко Віктор Валерійович (юридичні науки)
• Давиденко Володимир Вікторович (сільськогосподарські науки)
• Давиденко Валерій Вікторович (хімічні науки)
• Давиденко Віктор Валентинович (1953–) (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"