Мета роботи - вивчення та впровадження у практику методики 4D-KT у діагностиці патологічно змінених прищитоподібних залоз (ПЩЗ) у хворих на первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ). У межах дослідження було обстежено 86 пацієнтів з діагнозом первинного гіперпаратиреозу - 66 жінок та 20 чоловіків (співвідношення 3 : 1) віком від 40 до 75 років, а також 2 дітей віком до 10 років. 4D-KT в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України проводили за допомогою апарата Toshiba Aquilion 64. Як контрастну речовину використовували "Ультравіст-370", який вводили внутрішньовенно в кількості 100 мл зі швидкістю 4 мл/с. Протокол сканування складався з трьох фаз: нативна, артеріальна, фаза (зображення отримують через 25 с після початку введення контрасту), венозна, або відтермінована, фаза (через 90 с після початку введення контрасту). Поле сканування - від кута нижньої щелепи до біфуркації трахеї. Параметри сканування: напруга 120 кВ, експозиція 250 - 300 тАв, товщина зрізів 0,5 мм. У структурі виявленої патології за допомогою 4D-KT найбільшу питому вагу займають аденоми ПЩЗ - 75 випадків. До решти випадків увійшли: гіперплазія ПЩЗ - 4 випадки (з них 2 дітей), карцинома - 2 випадки, кіста - 3 випадки. У 2 пацієнтів (2,3 %) аденоми ПЩЗ не було виявлено за допомогою КТ у зв'язку з інтратиреоїдним розташуванням. У 34 (40 %) випадках змінені ПЩЗ було розташовано типово, по задній поверхні ЩЗ (у 2 випадках мали розмір 6 - 7 см), у 50 випадках мали ектопічне розташування. Серед ектопічно розташованих аденом ПЩЗ 12 (24 %) було локалізовано у трахеостравохідному куті, по 2 випадки (по 4 %) - у ретрофарингеальній зоні і верхньому відділі переднього середостіння, по три (по 6 %) - у щитотимічній зв'язці і ретроклавікулярно, одна (2 %) - у парааортальному просторі. Висновки: зображення, одержані в результаті застосування методики 4D-KT, надають одночасно як анатомічну, так і функціональну інформацію (на основі змін перфузії) та можуть бути інтерпретовані хірургом на передопераційному етапі. Це надає змогу хірургам оптимізувати оперативний доступ.

• Уріна Марина Олександрівна (медичні науки)
• Паламарчук Володимир Олександрович (медичні науки)
• Паламарчук Валерій Олександрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"