Мета роботи - вивчити основні клініко-гемодинамічні та лабораторні характеристики у госпіталізованих пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) залежно від динаміки азотовидільної функції нирок у період подолання декомпенсації та оцінити прогностичне значення погіршення ниркової функції (ПНФ) в цієї категорії пацієнтів. Обстежено 134 пацієнти з ХСН, зумовленою ішемічною хворобою серця або дилатаційною кардіоміопатією, та зниженою (<< 40 %) фракцією викиду лівого шлуночка, серцевою недостатністю IIБ за критеріями Стражеска - Василенка, III - IV функціонального класу за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця (NYHA), госпіталізованих з приводу декомпенсації кровообігу. Медіана віку становила 59,5 (54 - 68) року. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, визначали рівень креатиніну, азоту сечовини, сечової кислоти, інтерлейкіну-6, цитруліну у плазмі крові, N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду NT-proBNP) за госпіталізації та перед випискою, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за допомогою рівняння CKD-EPI. Хворі одержували стандартне лікування. Пацієнтів було розподілено на 2 групи за величиною приросту вмісту креатиніну перед випискою: перша - з ПНФ (зі збільшенням рівня креатиніну <$Esymbol У~17,7> мкмоль/л), друга - без ПНФ. У 110 (82 %) пацієнтів не виявлено ПНФ після подолання клінічної декомпенсації, у 24 (18 %) - рівень креатиніну збільшився на 17,7 мкмоль/л або більше, що відповідало зниженню ШКФ <$Esymbol У~5> мл/(хв-1,73 м<^>2). Під час госпіталізації пацієнти не відрізнялися статистично значущо за віком, частотою коморбідної патології, основними гемодинамічними показниками, рівнем калію у плазмі крові, азоту сечовини, сечової кислоти, NT-proBNP, величиною ШКФ. Після досягнення еуволемічного стану в пацієнтів з ПНФ відзначено меншу величину систолічного артеріального тиску, вищий рівень азоту сечовини, сечової кислоти, інтерлейкіну-6 та цитруліну. Для подолання декомпенсації цим особам знадобилося більше часу, майже вдвічі більші курсових та вищі середньодобові дози петльового та калійзберігаючого діуретинів. Пацієнти з ПНФ мали статистично значущо гірший прогноз щодо тривалої виживаності. Висновки: серед пацієнтів з ХСН та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, госпіталізованих з декомпенсацією кровообігу, ПНФ під час терапії виникло у 18 % випадків. На момент виписки у пацієнтів з ПНФ у порівнянні з пацієнтами без такої відзначено статистично нижчий рівень систолічного артеріального тиску, більшу тривалість періоду подолання декомпенсації, більші середньодобові дози петльового та калійзберігаючого діуретиків, більший вміст сечової кислоти, азоту сечовини, інтерлейкіну-6 та цитруліну у плазмі крові. Хворі з декомпенсованою ХСН та ПНФ мали меншу виживаність у порівнянні із пацієнтами без ПНФ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Воронков Леонід Георгійович (1952–) (медичні науки)
• Дудник Ганна Євгеніївна (медичні науки)
• Ляшенко Андрій Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Аліна Вікторівна (медичні науки)
• Ляшенко Артем Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Анна Вікторівна (геологічні науки)
• Гавриленко Тетяна Іллівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"