Мета роботи - порівняти результати оперативного лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового та підлопаткового м'язів. Виконані обстеження та лікування 40 хворих із частковими ушкодженнями сухожилків надостьового та підлопаткового м'язів, які мали повний або практично повний обсяг рухів у плечовому суглобі. Всі хворі були розподілені на дві групи: група А - виконані артроскопічний шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (ушкодженням сухожилка підлопаткового м'яза знехтували), дебридмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої головки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічно) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез); група Б - виконані артроскопічний шов часткових ушкоджень сухожилків надостьового та підлопаткового м'язів, дебридмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої головки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічно) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез). Частка відмінних результатів через 6 міс. після оперативного втручання за шкалою Constant Shoulder Score в групі, де виконувався шов частково ушкодженого сухожилка підлопаткового м'яза разом із швом частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група Б), та у хворих, у яких не застосовувався шов сухожилка підлопаткового м'яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група А), була однаковою - по 25 %. Однак у групі А частка задовільних результатів становила 10 %, тоді як у групі Б спостерігали лише відмінні та добрі результати. Через 12 міс. після оперативного втручання в цих же групах відмінних результатів було найбільше в тих хворих, яким виконувався шов сухожилка підлопаткового м'яза (група Б), - 27,5 %, у групі, де не використовувався шов сухожилка підлопаткового м'яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м'яза (група А), зросла частка задовільних результатів - 12,5 %. Через 6 міс. після оперативного втручання за візуально-аналоговою шкалою середній рівень болю у хворих групи, де виконувався шов часткового ушкодження сухожилка підлопаткового м'яза разом із швом часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (група Б), став меншим на 0,4 бала, ніж у групі, де виконувався лише шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м'яза (група А), а через 12 міс. виявився меншим на 0,6 бала. Висновки: ушкодження сухожилка підлопаткового м'яза другого типу (за Fox and Romeo) потребує його хірургічного відновлення, що покращує результати лікування (<$E р~<<~0,05>).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Страфун Сергій Семенович (медичні науки)
• Страфун Олександр Сергійович (медичні науки)
• Богдан Сергій Володимирович (медичні науки)
• Богдан Святослав Володимирович (1995–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"