Григор'єва Н. Оцінка факторів ризику, пов'язаних з рівнем фізичної активності в дитинстві та на момент обстеження, у постменопаузальних жінок з остеопорозом та переломами тіл хребців / Н. Григор'єва, О. Рибіна, В. Поворознюк // Слобожан. наук.-спорт. вісн.. - 2018. - № 5. - С. 39-45. - Бібліогр.: 21 назв. - укp.На сьогоднішній день тривають дискусії щодо впливу регулярних занять спортом у дитинстві на попередження втрати кісткової тканини в жінок у постменопаузі, а також позитивного впливу фізичних вправ (ФВ) у профілактиці остеопоротичних переломів у осіб старших вікових груп. Мета роботи - оцінити фактори ризику, пов'язані з рівнем фізичної активності (ФА) у дитинстві та на момент обстеження, у постменопаузальних жінок з остеопоротичними переломами тіл хребців. У одномоментному дослідженні обстежено 115 постменопаузальних жінок віком 50 - 89 років. Для аналізу пацієнтки були поділені на дві групи: I (контрольна) група - особи без будь-яких остеопоротичних переломів в анамнезі (n = 84), II (основна) група - хворі з переломами тіл хребців на рівні грудного та поперекового відділу хребта (n = 31). За допомогою спеціально розробленої авторами анкети оцінено особливості ФА хворих у різні вікові періоди життя та на момент опитування. Не встановлено достовірних відмінностей у частоті та видах занять спортом у дитинстві між групами залежно від наявності переломів тіл хребців. Більшість хворих з вертебральними переломами (85,7 %) розпочали регулярні заняття ФА в дитинстві до віку 10 років (41,7 % у контрольній групі, p = 0,04), при чому у 57,1 % осіб тривалість цих занять склала 1 - 4 роки й не відрізнялась від показника контрольної групи. Частота, вид і тривалість занять ФВ та тривалість процедур лікувальної фізкультури, а також рівень щоденного фізичного навантаження вірогідно не відрізнялись у жінок залежно від наявності переломів тіл хребців, хоча частка осіб, що займались на регулярній основі в секціях була достовірно вищою серед хворих з вертебральними переломами (41,9 %) порівняно з особами без переломів (10,7 % p = 0,0002). Крім того, частка жінок контрольної групи, які були фізично активними 6 і більше годин на добу, була достовірно вищою (14,3 %) порівняно з відповідним показником основної групи (3,2 %, p = 0,04). Висновки: жінки з вертебральними переломами більш часто займалися регулярно в секціях та є менш фізично активними порівняно з особами без переломів. Тривалість, регулярність та вік початку занять спортом у дитинстві можуть мати вплив на ризик вертебральних переломів у постменопаузальних жінок, що потребує подальшого вивчення. Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.46 + Р458.25 + Р712.59
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|