Ейфорія від результативності використання методології системного моделювання природних процесів для аналізу і конструювання технічних систем надихнула вчених до її масштабного застосування в дослідженні економічних, соціологічних, політологічних і інших систем, в яких головна роль належить людині. На жаль, багатолітня і напружена праця поки що не дала відчутних результатів. Виявилось, що перераховані системи (їх відносять до класу соціокультурних) корінним чином відрізняються від природних і штучних систем, а методи дослідження останніх не завжди підходять для їх вивчення. Необхідна спеціальна методологія і апарат системного моделювання, які вже на рівні своїх базових положень були б орієнтовані на дослідження соціокультурних систем. Запропоновано оригінальну графіку моделювання динаміки соціокультурних систем і проаналізовано перспективи її використання в справі дослідження, інтерпретації поточного стану та прогнозування їх майбутнього. Констатується фрактальність соціокультурних і живих систем, на основі чого обгрунтовується доцільність ініціювання нового напрямку наукових досліджень - генетика соціокультурних систем.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"