Туберкульоз є серйозною проблемою громадського здоров'я в усьому світі. Основними соціальними детермінантами туберкульозу (ТБ) та низької ефективності його лікування є соціальна й економічна нерівність, високий рівень міграції, швидка урбанізація. Мета роботи - оцінити основні детермінанти втрат зі спостереження хворих на ТБ і роль соціальної підтримки. Проведено вибіркове ретроспективне описове дослідження соціальних, економічних та епідеміологічних особливостей діагностики та ведення випадків, оцінку радіологічних і мікробіологічних показників 272 пацієнтів із Республіки Молдова з ТБ легень, втрачених зі спостереження, з яких 151 був опитаний. Встановлено, що більшість пацієнтів були чоловічої статі молодого віку, економічно уразливі, без соціальної допомоги, які перебували в контакті з хворими на ТБ. Кожен третій пацієнт не звертався по первинну медико-санітарну допомогу, а приходив безпосередньо в спеціалізовану лікарню, де було діагностовано тяжкі форми ТБ, мікробіологічно позитивні, зі стійкими штамами. Висновки: після національної реалізації стратегії DOT збільшилася кількість випадків з поганими результатами лікування через стандартизований підхід до хворого на ТБ. Більшість пацієнтів, яких лікували після втрати з-під подальшого спостереження, були чоловіки в молодому і середньому зрілому віці, економічно уразливі, без соціального захисту та з груп, що перебувають під загрозою епідеміологічного впливу. Уникнення пацієнтом персоналу первинної медико-санітарної допомоги, пряме звернення до лікарні з тяжкими формами ТБ, позитивний мікробіологічний статус - ось ті характеристики, які засвідчили важливість особливої пильності щодо груп високого ризику стосовно переривання курсів терапії.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"