Дашко М. О. Роль хронічного стресу, реактивної та особистісної тривожності і деяких нейроендокринних, метаболічних та імунологічних порушень у патогенезі акне / М. О. Дашко, О. О. Сизон // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 2. - С. 7-17. - Бібліогр.: 30 назв. - укp.Мета роботи - вивчити патогенетичну роль хронічного стресу, реактивної та особистісної тривожності, деяких метаболічних, нейроендокринних та імунологічних порушень у розвитку і перебігу акне у жінок залежно від тривалості захворювання. Під спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Усім пацієнткам було проведено лабораторні дослідження для визначення рівня кортизолу, пролактину, прозапальних, протизапальних інтерлейкінів і показників фагоцитозу в сироватці крові, індексу резистентності до інсуліну і жирності шкіри щік та чола, а також дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) та тривожності. У більшості обстежених виявлено різного ступеня зміни деяких нейроендокринних і метаболічних показників, зокрема: вірогідні зміни рівня кортизолу в сироватці крові (за тривалості захворювання до 1 року - підвищення на 19,98 % (p << 0,01), а від 1 до 5 років - зниження на 17,36 % (p << 0,01) у порівнянні з показником в осіб контрольної групи); підвищення показника сироваткового пролактину (8,21 % (p >> 0,05) та 32,91 % (p << 0,001) відповідно) та індексу HOMA (11,89 % (p >> 0,05) та 52,87 % (p << 0,05) відповідно). Крім того, в обстежених відмічено збільшення секреції шкірного сала чола і щік, яка достовірно відрізнялася від такої у пацієнток з різною тривалістю захворювання. Спостерігали значні зміни показників цитокінового профілю, особливо підвищення рівня прозапальних цитокінів (IL-1 <$Ebeta> та IL-8) у хворих обох груп з недостатнім синтезом протизапальних інтерлейкінів (IL-4 та IL-10), та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах. Вираженіші відхилення досліджуваних імунних показників відзначено у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм. У всіх обстежених визначали ДІЯЖ, причому найбільший вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) пацієнток відмічали на повсякденну активність та приватне життя, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Також у них був підвищений рівень тривожності, яка характеризувалась більш високими показниками особистісної тривожності, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Висновки: у всіх жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зниження рівня прозапальних і протизапальних інтерлейкінів) та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах, причому значніші відхилення досліджуваних імунних показників спостерігали у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм), нейроендокринних і метаболічних показників (сироваткового кортизолу та пролактину, індексу інсулінорезистентності), які є маркерами хронічного стресу. Виявлено порушення показників жирності шкіри щік та чола як передумови розвитку акне на тлі змін ЯЖ та наявності значної реактивної та особистісної тривожності. Встановлено сильний кореляційний і середній взаємозв'язок характеру змін зазначених показників і тривалості захворювання. Це обгрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування хворих на акне з урахуванням нейроендокринних, метаболічних, імунологічних змін та наслідків хронічного стресу. Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1 + Р645.024
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|